Дорослі люди не вміють відмовляти навіть один одному. Ще складніше буває відмовити власній дитині. Тут дві крайності: істерично відмовляти у всьому (і тоді «ні» взагалі втрачає силу) або невміння відмовити зовсім ні в чому. Дитячий психолог Барбара Колорозо у своїй книзі «Діти цього варті! Як допомогти дитині знайти внутрішню дисципліну» пояснює, як правильно відмовити дитині, інформує Ukr.Media.
Ви не помічали, як часто говорите «ні» своїй дитині?
— Мамо, можна мені печиво?
— Ні, інакше ти будеш погано є за вечерею.
— Тату, можна я піду до Трейсі?
— Ні.
— Мамо, можна взяти машину?
— Ні.
— Тату, можна мені залишитися з друзями в клубі на всю ніч?
— Ні.
Це ризикована політика. Діти звикають не сприймати заборони всерйоз. Коли «ні» буде сказано з важливого питання, вони можуть його не почути, як сто раз не чули, якщо справа стосувалася чогось маловажливого. Треба закінчувати з тотальними відмовами. Якщо ви дійсно хочете відмовити синові чи доньці їх проханню і бажаєте бути однозначно зрозумілими, використовуйте один з трьох виховних прийомів, про які йтиметься нижче.
Перший спосіб: «Так, пізніше»
— Мамо, можна мені печиво?
— Так, пізніше.
Зауважте, що ви не відповіли відмовою і не вжили горезвісне «ні», але фактично дитина отримала відмову. П'ятирічний малюк вже був готовий оскаржувати ваше «ні», але як посперечаєшся з «так, пізніше»? Тим не менш він не відступає.
— Але, мамо! Я ж такий голодний!
— Ну гаразд, візьми. Тільки одне. Ви дали печиво не в момент першого прохання, а трохи пізніше.
Але при цьому ваше рішення не змінилося — ви ж сказали «так». Це дуже важливий момент. Псувати ідилію і додавати «будь ласка, не забувай, що ти повинен з'їсти всю вечерю» не варто. Що ви зробите, якщо він не з'їсть все, що лежить на тарілці? Печиво-то назад не забереш...
Другий спосіб: «Будь ласка, почекай трохи»
— Тату, можна я піду до Трейсі?
— Будь ласка, почекай трохи. Немає нічого поганого в тому, що ви просите почекати.
Можливо, вам потрібно закінчити якусь термінову справу, навіть якщо в руках у вас в цей момент нічого немає. Значить, ви обмірковуєте щось таке... Взявши паузу, ви можете раптом усвідомити — це не так уже й погано, якщо вдома ненадовго виникне затишшя. «Так, звичайно. Сходи на пару годин до Трейсі». Відповідь може бути й іншою: «До того, як ти підеш до Трейсі, нам треба дещо зробити». Це не відмова, а якщо і відмова, то мотивована. На жаль, досить часто батьки відповідають дітям відмовою, не маючи ні найменшого уявлення, чому вони це зробили. Просто «ні», і все. Потім вони намагаються вигадати причину для своєї заборони.
Ви закликаєте дитину почекати з відповіддю на її питання, а вона бажає одержати її негайно? Повідомте йому, що негативне рішення він може отримати хоч у цю хвилину, але якщо хоче почути що-небудь інше, треба почекати.
Третій спосіб: «Я повинен бути в цьому впевнений»
— Мамо, можна я візьму машину?
— Переконай мене в тому, що тобі необхідно їхати автомобілем. Цей спосіб застосуємо в основному до підлітків, але працює і в разі, якщо дитина вербально активна змалечку. Чому ви повинні в свої роки придумувати аргументи для того, щоб відмовити сина брати машину? Нехай він сам, мобілізувавши всю юнацьку енергію і запал, постарається знайти вагомі причини для того, щоб ви дійсно вирішили, що автомобіль йому зараз необхідний.
— Мамо, усі мої друзі...
— Я не впевнена, що всі.
— Але ж ти дозволяєш їздити Марії!
— Я знову-таки не впевнена, що тобі потрібна машина.
— Мамо, якщо ти не дозволиш мені її взяти, везти нас на тренування доведеться тобі.
— Все, переконав!
Почніть як можна раніше застосовувати ці три способи замість того, щоб говорити «ні», незважаючи на те що це «ні» вже й уваги не звертають, і в той день, коли ваш син-підліток попроситься залишитися в клубі з друзями на всю ніч, можете просто сказати це коротке слово. Він відразу зрозуміє.
Говорите тверде «ні» у тих випадках, коли це дійсно потрібно. Не кажіть «ні» просто так, мимохідь. Нехай це слово не злітає у вас з вуст всякий раз, коли син або дочка вас про щось просять. Хай вони чують від вас: «Добре, але трохи пізніше», «Будь ласка, почекай трохи» або «Переконай мене, що це тобі дійсно потрібно».
