У сучасному суспільстві процвітає справжній культ оптимізму. Фраза «Ну що ж ти так песимістично дивишся на життя?» Найчастіше звучить як докір, а слово «песиміст» стало справжнім клеймом. Але наскільки правдиве твердження, що песимістом бути погано?
Але в ході експерименту, проведеного в Каліфорнійському університеті в Берклі і в якому взяло участь понад 30.000 респондентів, показало досить цікаві результати - а саме, що оптимізм часто заважає людям приймати обдумані і зважені рішення. Оптимісти переоцінюють свої можливості і в більшості випадків сподіваються на удачу. Вони часто вплутуються в абсолютно необдумані авантюри, ризикуючи і собою, і своїми фінансами. А так як ризик не завжди виправданий, це призводить до втрат, на які оптимісти навіть не розраховували, вважаючи, що завжди з усім впораються, інформує Ukr.Media.
Англійські дослідники прийшли до схожого висновку і більш того - вони зробили висновок, що в мозку оптимістів відбувається найсильніша фільтрація інформації, пов'язана з роботою області мозку, відповідальної за оцінку ризику і виявлення помилок. У оптимістів ця область працює не так активно, тому вони недооцінюють ризики і не думають про негативні наслідки.
А ось песимісти, навпаки, оцінюють всі ризики, і саме у них найчастіше є план Б на випадок провалу плану А. Вони не переоцінюють свої можливості і вже точно не стануть зайвий раз вплутуватися в сумнівну авантюру і ризикувати чим-небудь. Зокрема, австрійський психіатр Віктор Франкл одного разу сказав «Ми стали песимістами, бо знаємо, на що здатна людина», - і в цих словах чимало правди.
Було проведено й інший експеримент, в ході якого учасники вирішували різні логічні завдання, але їх змушували думати або строго оптимістично, або строго песимістично. І результати показали, що найкраще справлялися ті люди (не тільки оптимісти або песимісти), які мислили в звичному для себе режимі. Тобто, якщо песиміста змушували мислити оптимістично, він показував гірші результати, ніж просто песиміст - і з оптимістами вийшло те ж саме. Тобто, погані результати показали ті, кому доводилося оцінювати ситуацію не так, як зазвичай. Таким чином, результат не залежав від того, як людина дивиться на проблему, а від того, комфортно їй чи ні зі своїм світоглядом.
Більшість психологів схиляється до думки, що песимізм і оптимізм багато в чому залежать від темпераменту. Тобто, сангвінік швидше за все буде оптимістом, а меланхолік, навпаки, схильний до песимізму.
У будь-якому випадку, не варто ділити людей на «хороших» і «поганих» тільки лише по їх погляду на світ. Будь-який світогляд добрий, якщо тільки не відриває людину від реальності. Іноді варто подумати про хороше, але іноді треба і побути скептиком.
