Дитина боїться темряви, відмовляється розлучатися з мамою або затикає вуха, не бажаючи слухати «страшну» казку, яка ще тиждень тому була улюбленою? Не поспішайте соромити, лаяти і називати боягузкою: цим ви не вирішите проблему, інформує Ukr.Media.
Психологи називають вікові страхи, які виникають у маленьких дітей, дитячими фобіями. Причинами їх розвитку часто стають потрапляння в стресову ситуацію, психологічний тиск з боку дорослих членів сім'ї, агресія з боку однолітків. Дитячі страхи поділяють на природні та соціальні.
- Природні ґрунтуються на природженому інстинкті самозбереження, вони притаманні навіть малюкам.
- Соціальні страхи розвиваються пізніше. Здебільшого, вони пов'язані з ситуаціями соціальної взаємодії.
Найбільш поширені дитячі фобії і способи їх м'якого і доброзичливого подолання:
Страх самотності
Боязнь самотності виникає при реальній або уявній загрозі розставання малюка зі значимими для нього дорослими: батьками або іншими членами сім'ї.
У чому виражається цей страх: дитина хвилюється, переживає і плаче навіть при короткочасному розставання з дорослими. Виникають проблеми з адаптацією до дитячого садку і школі.
Страх темряви
Він виникає не раніше 2-3 років. Тут велику роль відіграє нездатність малюка відрізнити реальність від вигадки. Його лякає щось незвідане і неприємне, те, що може ховатися в темряві. Найпростіший спосіб боротьби з острахом темряви — придбати нічник з м'яким, розсіюючим світлом і поставити його в дитячій.
Страх нічних кошмарів
Страх поганих сновидінь змушує дитину відмовлятися спати у своїй кімнаті. Під час нападу страху після нічного кошмару у малюка може підвищитися артеріальний тиск, почастішати пульс.
Страх казкових персонажів
Дошкільнята та діти молодшого шкільного віку часто бояться вигаданих персонажів — героїв книжок, мультфільмів, кіно, які здаються їм ворожими і агресивними. Це якраз ваш випадок, і після перегляду мультика чи кінофільму дитина ніяк не може викинути з голови страхітливі сцени? Попередьте інших батьків, які мультфільми та кіно краще не показувати дітям.
Страх смерті
Сюди включають і страх власної смерті, і страх відходу з життя батьків та інших значимих людей. Ці переживання є природним етапом дорослішання: відбувається усвідомлення неминучості процесів старіння і смерті.
На цьому тлі дитина втрачає апетит, погіршується сон, малюк стає нервовим і плаксивим. Фобію легко може спровокувати раптова смерть знайомої людини або навіть домашнього вихованця.
Терапія дитячих страхів
В якості профілактики підвищеної тривожності у дітей батькам варто дотримуватися наступних рекомендацій:
- не підвищувати голос, особливо в присутності сторонніх людей;
- відмовитися від звички постійно порівнювати і критикувати;
- не пред'являти свідомо нездійсненні вимоги;
- збільшити тактильний контакт з дитиною, не відмовляти у втішних обіймах, навіть якщо малюк вже «дорослий»;
- не загрожувати дитині відлученням від сім'ї («Віддам тебе поліцейському», «Баба-Яга тебе забере» і подібні загрози).
Якщо фобії прогресують і заважають дитині жити повсякденним життям, варто звернутися до дитячого психолога. Психотерапія містить сімейне консультування, коли з фахівцем спілкуються і батьки, і дитина. Це допоможе повернути в сім'ю душевний спокій і довіру.
