У більшості людей склався романтичний міф про кохання, який нам з дитинства нав'язували з допомогою казок та фільмів. Пора розвіяти ці міфи, тому що більшість їх них — повна нісенітниця. Наприклад, як вам твердження про те, що у кожного чоловіка на Землі є саме «його жінка», визначена чи не небесами? І, відповідно, десь на білому коні на кожну жінку чекає її принц, інформує Ukr.Media.
Таким чином, народився міф про те, що у кожної людини є тільки одна «половинка» у всьому світі, і ця обставина «визначена небесами».
Коли ми знаходимо нарешті «суджену людину», то починаємо розуміти один одного без слів, і взагалі світ сяє радістю і яскравими фарбами. Тільки з такою людиною, переконують нас, можна знайти щастя і жити довго і радісно душа в душу.
Ну а якщо трапиться так, що ви з партнером не будете розуміти один одного і не будете дихати в унісон — це означає, що ви жорстоко помилилися. Швидше за все, неправильно «прочитали» знаки, які посилає доля, і вибрали не ту людину. І, загалом-то, любов не була справжньою. Потрібно змиритися і продовжувати пошуки, поки не знайдете єдиного чи єдину...
Ознаки, що це не любов:
Любов — це не почуття
Всі ми звикли вважати, що любов — це почуття. Але це не визначає справжню любов.
Коли ми зустрічаємо когось і просто літаємо від щастя — це може бути лише результатом хімічних процесів, які «бомблять» наші тіла і мозок. Але ця фаза тяжіння триватиме зовсім недовго і швидко закінчується. Річ у тім, що наші почуття дійсно можуть бути швидкоплинними та короткочасними, тоді як справжня любов передбачає постійність і мудрість. Коли ми по-справжньому когось любимо, то підтримуємо партнера в радості й в горі, допомагаємо рости.
Коли любов справжня — ми щодня намагаємося зробити щось таке, щоб наші кохані відчували турботу і ніколи не сумнівалися в нас.
Любов — це не залежність
Наступний дуже поширений міф пов'язаний з твердженням, що любов — це залежність. Багато людей до сих пір впевнені, що ми знаходимо себе тільки тоді, коли знаходимо другу «половинку». Природно, що при такому підході більшість людей не уявляють свого життя без стосунків. І що найсумніше — іноді віддають перевагу бути хоч з кимось, лише б не залишатися на самоті.
Для них важлива не глибина відносин, а сам факт їх присутності.
Але любов — це не залежність. Любов — це свобода вибору. Дві людини можуть любити один одного по-справжньому і без дурного надриву тільки тоді, коли можуть в принципі жити самі, але вибирають жити разом.
Справжня любов ґрунтується одночасно на близькості та взаємозалежності. Але для того, щоб партнери відчували себе щасливими, важливо не порушити баланс. Якщо стрілка маятника хитнеться в бік — виникне жахливе почуття співзалежності, яке вбиває будь-які відносини.
Любов — це не образи та не помста
Справжня любов ніколи не ображається і не мстить. Ці емоції є породженням нашого Его і не мають ніякого відношення до справжніх почуттів.
Якщо у вас у стосунках присутні одночасно «любов» і протилежні речі, наприклад, напад, емоційне насильство і так далі, то, швидше за все, ви приймаєте за любов бажання догодити своєму Его. Неможливо в один день любити свого партнера, а на наступний — люто ненавидіти. У справжньої любові не буває ніяких протилежностей. Якщо ж ваша «любов» має такі, то це зовсім не любов, а потреба в знаходженні себе, що інша людина тимчасово задовольняє.
Любов не зцілює і не допомагає боротися з «темними попутниками»
Всі ми підсвідомо тягнемося до партнерів, які володіють якостями, яких немає у нас. З'являється небезпечна ілюзія, що присутність цих людей у житті поверне нам цілісність і вилікує від минулих ран, нанесених ще в дитинстві або в минулих невдалих стосунках.
Правда полягає в тому, що до тих пір, поки ви самі не залікуєте свої рани та не розберетеся з усіма «темними сторонами», то не досягнете цілісності. А значить — будете притягати партнерів, щоб позбутися від страху і невпевненості, а не для того, щоб любити та бути коханими.
Те, чого чекаєте від партнера, ви повинні спочатку дати собі самі. Так це працює. Любов не замінить роботи над собою. Тільки ви самі можете вилікувати себе і перетворити свої «темні сторони» у світлі.
Любов — це не самопожертва або мазохізм
Ще одна не менш популярна омана: «Любов — це самопожертва».
Це неправда!
Любов — це дуже крихкий і делікатний баланс взаємопов'язаності. Мова про те, щоб взяти на себе відповідальність за своє життя, а потім перенести її також на свого партнера, який також вимагає любові та підтримки.
Нікому ще не вдавалося налити води з порожнього глечика.
Коли хтось називає любов'ю самопожертву або добровільне «мучеництво», то знайте — вони просто намагаються задовольнити свою потребу в мазохізмі, прикриваючись любов'ю. Насправді такі люди страждають від низької самооцінки та намагаються компенсувати нелюбов до себе, будуючи з себе мученика. На жаль, тим самим вони роблять «ведмежу послугу» як собі, так і партнеру, якого запевняють у тому, що люблять.
Любов — це не право власності на іншу людину
Інший дуже поширений міф про кохання пов'язаний з упевненістю, що ми маємо якесь «право власності» на партнера.
Ні, друзі, це величезна помилка.
Ми вважаємо, що оскільки любимо людину, то вона належить нам цілком і повністю. Мало того, ми ще хочемо «приклеїти ярлик» партнеру, поставивши штамп про одруження або будь-яким іншим способом. Таким чином, ми намагаємося отримати свого роду індульгенцію на те, що завжди будемо разом. При цьому ми забуваємо про те, що наш партнер являє собою зовсім іншу особистість зі своїми поглядами, цілями й переконаннями.
Нам зовсім не обов'язково погоджуватися з усім, що він говорить. Або схвалювати всі його рішення і вчинки. Він має право жити та діяти так, як вирішує сам, а не ми — у своїх фантазіях і мріях.
Якщо партнер «переростає» стосунки або розлюбив — це його право. Ніхто не може вирішувати або відчувати за нього.
А ось 5 ознак, що це — справжня любов
Любов — це вибір
Любов — це не залежність, вона не пригнічує і не змушує. Навпаки, любов — це зважене і самостійно прийняте рішення.
Любов — це готовність розширювати своє бачення світу для того, щоб сприяти духовному зростанню обох партнерів. Справжня любов — це, швидше, акт доброї волі, а не емоційно обумовлений. Людина, яка любить по-справжньому — чинить так, бо сама прийняла це рішення. Справжня любов — це не почуття, яке бореться наповал. Це серйозне, продумане рішення.
Любов дисциплінує
У це не дуже хочеться вірити, але любов дійсно дисциплінує. Коли мова йде про справжню любов, звичайно.
Любов — це не просто дарувати; це розумно віддавати та розумно відмовляти. Це одночасно розумна похвала і розумна критика. Розумні: суперечка, боротьба, протистояння, переконання, спроби прийти до розумного консенсусу, щоб всі відчували себе комфортно. Слово «розумний» означає необхідність виважених рішень, а рішення, які вимагають більше, ніж просто інстинктів; тут потрібні вдумливість і готовність до того, що буде не просто, а часом і боляче.
Любов — це дбайливе ставлення до індивідуальності кожного з партнерів
Любов — це чарівне спілкування двох окремих особистостей, які з'єднуються для того, щоб розкрити свій потенціал, не втрачаючи при цьому своєї індивідуальності.
Нехай у вашій єдності будуть вільний простір, щоб небесні вітри могли танцювати між вами. Любіть всім серцем, але не пов'язуйте один одного своєю любов'ю. Нехай між берегами ваших душ чудове море. Наповнюйте один одного, але не пийте із «чашки» партнера. Віддайте один одному свій хліб, але їжте кожен окремо. Співайте, танцюйте і радійте разом, але давайте один одному побути наодинці з собою. Навіть струни скрипки розташовуються окремо, хоч разом вони й створюють чудову мелодію.
Віддавайте один одному свої серця, але не себе. Стійте поруч, але не занадто близько один до одного: колони чудових храмів також розташовані на якійсь відстані, так і дуб і кипарис теж не ростуть в тіні один одного.
Любов — це дії та зусилля
Любов — це діяти, а не мріяти. Коли ми по-справжньому любимо когось, то намагаємося з усіх сил ставитися ніжно і дбайливо до партнерів, навіть коли нам важко на душі та зовсім не до кохання.
Це як любити саму сутність, любити всупереч всім бідам і негодам, любити й в часи злетів і падінь. Любити кожен день і кожну хвилину.
Любов — це спокій і безпека
Справжня любов відкриває нам непередаване відчуття безпеки. Їй чужі ревнощі чи суперництво.
Справжня любов може бути дикою і вільною, але водночас — спокійною і безпечною.
Буддисти кажуть, що якщо ви зустрічаєте когось і серце починає скажено битися, руки — тремтіти, а коліна — слабшати, то це не любов. Коли ви знайдете свою «половинку», ви дізнаєтеся, як це — бути абсолютно спокійним. Ніякої тривоги, ніякого хвилювання.
