Досить виправдовувати себе словами: «Я така/такий як є». Будь ласка, перестаньте говорити це!

Це відмазка!

Як часто ви чули, що хтось виправдовує свою поведінку фразою «Я така/такий як є»?

Цей вираз став універсальною раціоналізацією для будь-яких егоїстичних нахилів і зухвалих вчинків. З-за нинішньої моди на самоповагу багато хто помилково вважає, що треба любити і приймати всі свої недоліки. Однак далеко не всякі негативні якості заслуговують на прощення, інформує Ukr.Media.

Зрозуміло, мова не йде про якісь дрібниці або непідвладні вам речі типу нездатність до математики. Мова йде про людей, які завжди хочуть говорити тільки про себе і ніколи не виявляють ні до кого поваги. Про тих, хто так сильно любить всі свої мінуси, що від цього починає страждати оточення.

Причому це не завжди проявляється в крайнощах. Найгірші прояви такої самозакоханості легко помітити: наприклад, коли людина підбирає друзів за принципом «корисних зв'язків» або постійно критикує і принижує близьких, щоб самоствердитися. Але є безліч більш дрібних вчинків, які не так сильно кидаються в очі, але свідчать про хамське відношення. Наприклад, коли людина грубіянить обслуговуючому персоналу, розпускає плітки, або не вміє слухати друзів.

За такими дрібницями часто ховаються великі особисті недоліки.

Це може говорити про зневагу до оточуючих і роздуту зарозумілість. І чим довше подібні прояви ігноруються, тим небезпечнішими вони стають. Так що вистачить говорити «Така/такий вже я є, нічого не поробиш», тому що це безглузда фраза. Відмахуватися від критики — те ж саме, що свідомо шкодити.

Адже поведінку і настрій можна змінити. Досить зробити перший крок: зрозуміти, яку частину себе слід розвивати. Це наш обов'язок — розпізнати в собі токсичні риси і зрозуміти, що ми шкодимо іншим. Завжди є можливість перерости себе і стати кращими.

Недоліки — невід'ємна частина людської природи. Але вони дають нам можливість удосконалюватися. Не давайте своїм недолікам визначати вашу особистість!

Згодні?