Влада речей: причини, які заважають впоратися з хаосом. Ментальні проблеми, які заважають правильно організувати простір.

Бардак у квартирі тісно пов'язаний з безладом в голові. Ми часто обростаємо речами несвідомо, а потім не можемо знайти в собі сил, щоб позбутися від них або знайти їм гідне застосування. Розповімо про ментальні проблеми, які заважають нам правильно організувати простір, інформує Ukr.Media.

Тривога

За словами організаційного експерта Єви Д'Онофріо, часто безлад і захаращеність виникають через занепокоєння щодо прийняття рішень. Організація чого-небудь вимагає вольових зусиль, до яких багато людей просто не готові. Знайти підходяще місце для кожного предмета, зрозуміти, що залишити, а від чого позбутися — для тривожних людей це потужне джерело стресу та занепокоєння. Вони воліють відкласти це рішення до більш зручного часу, що означає — просто забути про нього.

Д'Онофріо радить якнайшвидше визнати занепокоєння, яке ви відчуваєте під час прийняття рішень, і знайти способи керувати ним. Чим більше людина здатна брати під контроль свою тривожність і знаходити впевненість у своїх рішеннях, тим рідше вона буде відчувати стрес і сором. Але, щоб впоратися з нервозністю і страхами, передусім, потрібно визнати ці емоції, а не заперечувати їх.

Страх змін

Сам процес перебирання речей змушує вносити зміни у звичний побут — іноді це може лякати. Зміни змушують людину ризикувати та бути вразливими, навіть коли вони позитивні. Тому, якщо ви загалом консервативні, а все нове вас турбує, це може сприяти накопиченню мотлоху і безладу у вашій квартирі. До того ж, якщо людина звикла до великої кількості речей навколо і відчуває себе комфортно у своєму безладі, вона боїться того, що може статися, коли позбудеться від усього цього.

Щоб впоратися зі страхом змін, запитайте себе: «Що якщо?». Що буде, якщо у вашому домі стане більше місця для життя? Що трапиться, якщо ви розлучитися з речами, якими не користуєтеся багато років? Що станеться, якщо по-новому організуєте свій простір? Такі питання допоможуть краще зрозуміти причину вашого страху.

Почуття пригніченості

Одна з найпоширеніших проблем за словами Єви Д'Онофріо — почуття смутку й розгубленості при думці про те, щоб розібрати речі, що накопичувалися в будинку роками. Деякі люди настільки придушені своїми речами, що не знають, з чого почати. Створення «сміттєвої кімнати», куди складаються всі непотрібні предмети, здається їм більш простим виходом, ніж серйозна робота над усуненням бардаку.

Якщо ситуація повністю виходить з-під контролю, то є сенс залучити професійного організатора або хоча б близьку людину, яка готова допомогти. Вирішили, що впораєтеся своїми силами, — розбийте проєкт на зрозумілі та менш масштабні пункти. Наприклад, починайте з конкретної шафи, а не з організації всієї кімнати відразу. Якщо роботи багато, не намагайтеся виконати її всю в один момент — це тільки додасть тиску. Давайте собі відпочити — тоді ви зможете усвідомлено підійти до організації, а не просто викинути все, що бачите, в пориві емоцій.

Спотворене мислення

Іноді люди не можуть позбутися від мотлоху просто тому, що це здається їм марнотратством. Вони тримаються за предмети «на всяк випадок», бо «вони зовсім цілі» і «я за них заплатила». Розумні аргументи на кшталт того, що ви не користуєтеся річчю вже багато років, в цьому випадку мало допомагають.

Спробуйте звільнити розум від цієї розумової пастки. Подумайте, що цінність не тільки в речах, які вас оточують, але і в тому, як ви відчуваєте себе в просторі, наскільки навколо комфортно, затишно. Ви маєте право надавати значення своєму емоційному стану і приймати рішення, виходячи з цього.

Депресія

Коли у людини довгий час немає сил встати з ліжка і розібратися зі своїми речами, це може бути ознакою депресії. Особливо якщо раніше вона не була схильна до безладу. В такому стані люди можуть місяцями не робити прибирання, не доглядати за собою і не помічати цього. При підозрі на депресію варто звернутися до фахівця або до близьких людей, які допоможуть отримати кваліфіковану допомогу. Якщо апатія, пригніченість зберігаються кілька місяців і це починає серйозно впливати на життя людини, не варто чекати, що цей стан сам пройде.