Через ці батьківські помилки у дитини може зникнути прагнення до навчання

Багато дорослих женуться за оцінками тому, що це їх дитячий стан, з якого вони досі не вийшли. Вони доводять цьому світу свою значущість через дітей. Але, якщо міркувати логічно, дитині це не потрібно, інформує Ukr.Media.

Батьки завжди хочуть щастя і благополуччя для своїх дітей. Вони вже були у ролі школяра і, ставши дорослими, зрозуміли, що вчитися треба вчасно і робити це бажано з цілковитою самовіддачею.

Але дитина ще не була дорослою, і вона щиро не розуміє, чому мама настільки тисне на неї. Малюкові хочеться пограти і погуляти, а батьки тільки й говорять: "Вчися, поки є час!".

Дитина — окрема особистість, що має право на свої помилки і свої висновки. Зрозуміло, змушуючи малюків вчитися, батько готує їх до благополучного дорослого життя, але ризикує у відповідь отримати потужний опір і відмову. Якщо відбити у дитини бажання вчитися, проблем у житті додасться ще більше. Сьогодні ми розповімо, які помилки щодо навчання не варто робити.

Плата за гарні оцінки

Багато дорослих ходять на роботу лише тому, що там платять заробітну плату. Рішення займатися за гроші справою, яка не подобається, доросла людина приймає самостійно. Але деякі батьки свідомо нагороджують цим рішенням свою дитину, пропонуючи їй гроші за гарне навчання.

Спочатку такий метод дійсно працює, але, як і будь-яка інша зовнішня мотивація, рано чи пізно, цікавість згасає. Дитина припиняє робити якісь зусилля, але за своє навчання продовжує вимагати зароблені гроші.

Підкріплювати цікавість можна, тільки збільшуючи суму, але і це врятує ситуацію лише на якийсь проміжок часу. Якщо ж ви різко відмовите дитині у виплатах, вона припинить навчатися взагалі.

Знецінення результатів

У гонитві за оцінками батьки часто знецінюють досягнення дитини. Замість похвали, малюк отримує жорсткий погляд мами і знецінюючу фразу: "Міг би і краще!".

Батько вважає, що таким чином йому вдасться підстьобнути дитину на новий успіх, але за фактом така фраза лише вбиває у дитині бажання зростати. Важливо хвалити дітей за будь-яке, нехай навіть незначне, досягнення.

Порівнювання дитини з однолітками

Цей педагогічний прийом відомий кожному з нас. Батьки застосовують його для того, щоб малюк почав тягнутися за тими, хто, на їх думку, вчиться краще. Нескінченне: "А ось Таня вчиться на самі п'ятірки", "Подивися на Сергія, він і до університету вступив і роботу знайшов, а ти...", може не лише знизити самооцінку дитині, а й геть відбити бажання вчитися і намагатися чогось досягти.

Люди, яких наводять у якості ідеалу, можуть володіти безліччю несприятливих якостей, про які батьки і не здогадуються. Таким чином, дитина може переймати не лише гарні якості, але і погані. Та й до того ж можна виростити у своєму малюкові дуже неприємне почуття — заздрість.

Занадто завищена планка

У міру дорослішання дитина досягає певних успіхів, але не усі батьки їх помічають. Щойно малюк завойовує нову вершину, перед ним з'являється ще більша вершина і батьки забувають оцінювати досягнення.

Найчастіше батьки занадто завищують планку, і з часом дитина просто припиняє розуміти, навіщо їй прагнути до чогось, якщо її старання ніхто не оцінить у будь-якому випадку. Особливо у середній школі система дає збій.

Дитина виростає і розуміє, що є більш цікаві заняття, ніж навчання, яке не подобається, і йде у не дуже гарну компанію однолітків, у якій отримує довгоочікуване визнання.

Покарання за погані оцінки

Як це не парадоксально, але погані оцінки ніяк не впливають на доросле життя дитини, і не варто її постійно примушувати вчитися. У навчанні існує два види мотивації. Перший ґрунтується на досягненні результатів. Тут дитина прагне отримати нові знання і досягти певних висот тому, що їй це подобається.

У другому ж випадку мотивацією є уникнення невдач. Дитина боїться принести додому погану оцінку і усіма способами намагається сподобається оточуючим, щоб отримати гарну.

Але важливо розуміти, що у другому випадку малюк ніколи не матиме бажання вчитися. Похід до школи для нього тотожний походу на війну. А хто на війні думає про отримання нових знань?