Для дітей розлучення батьків — це психологічна травма. Не варто думати, що маленькі син або донька не розуміють, що відбувається, інформує Ukr.Media.
Обмінюючись клятвами вірності, жодна по-справжньому любляча пара не замислюється про те, що їх кохання колись може вичерпати себе. Але це, на жаль, відбувається. Не будемо зараз перераховувати причини, через які розвалюються шлюби. Та вони і не такі важливі, якщо у двох дорослих, які не змогли зберегти шлюб, є одна дитина або декілька.
Саме тому колишнім чоловікові та дружині потрібно абстрагуватися від взаємних претензій одне до одного і діяти у тандемі, якщо вони не хочуть травмувати психіку свого малюка.
Нижче ми розповімо, як краще сказати дитині про розлучення. Сподіваємося, що ця пам'ятка вам ніколи не стане у нагоді.
"Зарити сокиру війни"
Заради дитини вам доведеться навчитися взаємодіяти з колись коханою людиною в іншому контексті. Ви повинні стати одне для одного партнерами щодо виховання дитини.
Наскільки б сильно ви не були ображені на колишнього чоловіка або дружину, не можна демонізувати його (її) в очах малюка. Замість цього "зарийте сокиру війни" і точно переконайтеся, що ви обидва хочете розлучитися.
Так, це дивно звучить, але досить часто подружжя змінює своє рішення, при цьому абсолютно попри те, як на ситуацію реагує дитина. Так не має бути.
І вже тим більше, якою б не була сварка, не можна маніпулювати партнером через малюка, лякаючи розлученням. Пам'ятайте — дорослий ви. Не залучайте у свої сварки дитину.
Не приховуйте правду
Якщо обидва партнери точно налаштовані на розрив відносин, то вони повинні вибрати день і час, коли зможуть повідомити про своє рішення дитині.
Цю сумну правду не варто приховувати від свого чада як мінімум з двох причин:
- по-перше, таке неможливо приховати, так чи інакше дитина зрозуміє, чому тато умовно постійно у відрядженнях;
- по-друге, ваші син або донька має право знати, що відбувається у родині.
Чесна розмова дасть дитині можливість також відверто висловити свою реакцію.
Важливо! Не сваріть і не зліться на дитину за її реакцію.
Зворотного шляху немає
Діти, особливо молодші школярі та підлітки, часто думають, що вони в змозі примирити батьків. Вони ж не знають усіх "підводних каменів". Тому у розмові тет-а-тет поясніть дитині, що ваше рішення є остаточним.
Їй складно буде це прийняти, але гірка істина, як відомо, набагато краща, ніж безпідставна надія і тим більше, ніж цукрова брехня.
Її провини у цьому немає
Це, мабуть, основний момент, адже діти відразу починають проєктувати на себе розлад у родині. Важливо проговорити (і неодноразово), що розлучення — це справа дорослих, результат скоєних ними помилок.
Дитина повинна розуміти, що вона ніяк не могла вплинути на те, що трапилося — ані її поведінка, ані її оцінки у школі, ані ще щось. Ці речі тільки здаються елементарними, насправді — вони дуже важливі. Не нехтуйте подібними розмовами. Пам'ятайте, дитина сприймає дорослі процеси відповідно до свого віку.
Дайте час
Розлучення "викачує" величезну кількість енергії, тому складно правильно розподілити ресурс, що залишився, але викрутитися все ж таки доведеться. Проявіть емпатію до дитини, не зациклюйтеся на своїх переживаннях і не вимагайте від підлітка або школяра молодшого віку швидкого прийняття того факту, що його батьки тепер не разом. Це неможливо.
Для проживання такого процесу знадобиться час — від 6 місяців до 1 року. Приготуйтеся до того, що у цей період у дитини можуть з'явитися погані оцінки у школі і погіршиться поведінка.
Це нормальна неусвідомлена реакція, яку варто перечекати, але не пускайте ситуацію на самоплив. Завжди ведіть діалог зі своїм чадом.
Не обнуляйте другого з батьків
Величезна помилка, яку роблять егоцентричні батьки і матері після або під час розлучення, це демонізація другого з батьків. Ми вже відзначали це, але скажемо вдруге, що для дитини ви також повинні залишатися люблячими мамою і татом.
Вона хоч і має право знати, що відбувається у її родині, але повинна бачити дозовану частину відносин батьків. Тому скажіть своєму чаду приблизно наступне: "Як пара ми не разом, але як батьки ми пов'язані назавжди. Ніщо не вплине на нашу любов до тебе". Поважайте дитину і не відпрацьовуйте свої образи на партнера через неї. Забудьте про фразу: "Ти, як твоя мати (батько)...". У душі дитини батьки рівнозначні. Якщо не можете впоратися зі своїм станом — зверніться по допомогу до психолога.
Пам'ятайте: це ви вибрали спочатку собі партнера, а потім народилася дитина
Не звинувачуйте дитину у всіх своїх негараздах з колишнім і ніколи не задавайте питання, кого вона любить більше — маму чи тата. Підживлюючи таким чином своє его, ви розвиваєте у дитини почуття провини перед тим батьком, якого вона відкинула, бажаючи догодити другому. Ви повинні прагнути до того, щоб ваше чадо продовжувало вільно висловлювати свою любов і до мами, і до тата, не боячись зрадити нікого з них. З цим завданням складно впоратися, але люблячим батькам, які прийняли рішення розлучитися, потрібно це зробити.
Також екс-подружжя не повинне соромитися звертатися до дитячого психолога, це дозволить звести до мінімуму психологічну травму.
