Поговоримо про прекрасне. Чи знаєте ви, що мистецтво не лише прикрашає життя, але також піднімає настрій, знижує стрес і стимулює роботу мозку? Простіше кажучи, крім естетичних вражень, мистецтво дарує нам можливість бути щасливішими, причому арт-мотивація працює успішніше, якщо ми не просто милуємося чужими шедеврами, а творимо самі. І ключ тут скоріше у процесі, інформує Ukr.Media.
Недавнє дослідження, проведене Університетом Вандербільта, постановило, що люди, активно залучені у творчість, в цілому задоволеніші життям, впевненіші в собі і планах на майбутнє, менше стурбовані матеріальним благополуччям і позитивніше прийняті оточуючими. Погодьтеся, звучить заманливо, щоб спробувати на собі могутність арт-ефекту? До речі, Лев Толстой саме так і говорив: "Мистецтво є найвищий прояв могутності в людині".
Зрозуміло, про що ви зараз подумали: "Все це чудово, але де взяти час для творчості?". Питання резонне, переходимо до докладного пояснення.
Спочатку поглянемо правді в очі. Реальність полягає в тому, що близько чотирьох годин на день ми витрачаємо на екрани смартфонів (офіційні дані Mobile World Congress 2018).
Чотири години на Instagram та Facebook — це майже третина дня, витрачена на перевірку стрічки Facebook, обмін текстовими повідомленнями та вибір ідеальних фотографій.
Звідси випливає логічна порада: замість того, щоб скаржитися на брак часу, поставте телефон на режим "у польоті" і на годинку (спочатку) приберіть його з поля зору. Присвятіть цей час тренуванню творчих м'язів, які існують у вас із народження. Не сумнівайтеся, у вас точно є талант, а може й кілька. Пора розкрити в собі цей бонус еволюції, що дістався кожному з нас з певних причин, які розписані нижче.
Творчість знімає напругу
Усім відомо, що стрес — підступний вбивця, який по шматочках розкрадає час і якість нашого життя. Але чи відомо вам, що, якщо ви проведете 15 хвилин над антистрес-розмальовкою під час обідньої перерви, це допоможе вам заспокоїтися, зосередитися, стабілізувати кров'яний тиск і краще спати вночі?
Арт-терапія працює майже як медитація. Мистецтво, яке створюється із задоволенням, залучає нас у якийсь тип трансу або "потоку" (так цей процес називається в однойменній теорії), що допомагає забути про турботи, кругообіг тривожних думок і нескінченний критичний внутрішній монолог, який позбавляє нас заслуженого щастя.
Крім того, психологами доведено, що творчість живить емпатію — підвищує здатність розуміти і співпереживати почуттям інших. Тобто арт робить нас добрішими — відмінна новина, чи не так?
Творчість піднімає настрій
Заняття мистецтвом пробуджують не лише тепло на душі, але і приємне збудження — так-так, майже, як той симпатичний хлопець, якого ви зустріли вчора на уроці йоги. Захоплені творчістю люди відчувають задоволення від процесу, що відбувається з викидом дофаміну і супутнім почуттям ейфорії, схожим на закоханість.
Об'єктивно дофамін може робити й дещо серйозніше, ніж просто піднімати настрій. Цей гормон здатний полегшити прояви клінічної депресії. У дослідженні, опублікованому в "Британському журналі професійної терапії "(The British Journal of Occupational Therapy), були опитані більше 3500 жінок з симптомами депресії, яких об'єднувало загальне хобі — в'язання. 81% респондентів повідомили, що відчувають себе щасливішими і умиротвореними, займаючись улюбленою справою. І це в'язання! Що вже говорити про випалювання по дереву або уроки сальси!
Творчість покращує інтелект
"Творчість — це інтелект, що приносить задоволення", — визначив геніальний Альберт Ейнштейн. Використовуючи сучасні методи нейровізуалізації, психологи довели, що ця аксіома працює і у зворотному напрямку: радість від творчості стимулює розвиток інтелекту, емоційної стійкості, навичок вирішення проблем і поліпшення працездатності.
Під час арт-практики (не важливо якої — чи то згадане в'язання, створення 3D-анімації або спів хором) створюються нові зв'язки між клітинами мозку, а чим більше нейронних зв'язків в мозку, тим вище інтелект. Тож якщо хочете домогтися високих балів в оцінці персонального IQ, творіть!
Сподіваємося, що ви вже відчуваєте натхнення. Якщо ще не вибрали, з чого почати, або роздумуєте, чи не пізно, поспішаємо нагадати, що Джоан Роулінг написала першу книжку про Гаррі Поттера, бувши 35-річною матір'ю-одиначкою, Стену Лі було 43 роки, коли він зробив перші начерки Людини-Павука, а Леонардо да Вінчі стукнуло 49, коли він створив свій перший шедевр "Таємна вечеря".
