За статистикою, третина населення нашої країни постійно відчуває труднощі з грошима і невдоволення життям. Так формується філософія бідності — певний спосіб мислення. Не повірите, але цією "бацилою" заражені і багато батьків, які процвітають. Як не передати дитині естафетну паличку невдахи?
"Немає грошей"
У цього виразу широкий спектр змістів: від "немає грошей на твої нескінченні бажання" і "немає саме стільки грошей, скільки тобі треба" до "залишився мінімум до зарплати, але хіба це гроші?" Взагалі, це синоніми слова "немає", і зовсім не нешкідливі. Чому? Тому що, роблячи акцент на відсутності ресурсів, ми говоримо дітям, що у них немає можливостей розвиватися, вчимо їх жити і мислити з позиції людини, якій у житті недодали, інформує Ukr.Media.
Сучасні підлітки нерідко відрізняються інфантильністю. Один з яскравих її проявів — під час промовляння мети вони не описують шлях, яким потрібно пройти: праця, робота над собою, прийняття рішень, освіта. Чому так відбувається? Малюк мало не з народження чує від батьків одну і ту ж "пісню" про відсутність фінансів і неможливість через це (а не через власні лінощі, небажання вийти із зони комфорту та інше) досягти бажаного. Грошам приписується могутня роль чарівної палички і применшуються здібності людини. Природно, подорослішавши, дитина буде на 100 % впевнена, що без грошей їй нічого не вдасться досягнути у житті без грошей.
Якщо дійсно у вас не вистачає грошей для покупку або вона не входить до ваших найближчих планів, навчіться правильно відмовляти. Говоріть, наприклад, "у мене є гроші у гаманці тільки на покупку їжі", "ми повернемося до цього питання ближче до свята" або "ми знаємо, наскільки для тебе це є важливим, але зараз ми не готові це придбати, давай заплануємо похід до магазину у наступні вихідні".
Головне — донести до дитини адекватну реальність, коли, наприклад, у неї починається істерика з приводу іграшки у магазині. Якщо ви говорите, що немає грошей (без будь-яких пояснень), а самі купуєте повний кошик, у дитини виникає спотворена картина реальності.
"Зате ми чесно заробляємо"
У самій фразі закодоване порівняння себе з іншими людьми, що є характерним для невдах. "Він, гад, знову купив нову машину, накрав. Нічого, у нас старенька, але ми спимо спокійно". Діти, виховані на такій філософії, поєднаються з думкою, що фінансову стабільність можна забезпечити собі тільки шляхом здійснення злочинів. Це очевидне джерело комплексів, які можуть стати реальною перешкодою у кар'єрі. Не даремно вчені стверджують: від звичного способу життя можна піти, якщо змінити мислення. Так, не усі люди, які пристойно заробляють — запеклі мерзотники. Дуже важливо дитині з ранніх років чесно розповідати про історії успіху своїх знайомих, а коли підросте, топових бізнесменів, відзначати їх вчинки, у яких проявляються їх кращі людські якості.
На доказ того, що ген убогості передається у спадок, проводився ряд досліджень. Одне з них присвячене немовлятам, народженим з низькою вагою у бідних родинах Індії. Західні вчені спостерігали за дітьми, які не відрізнялися міцним здоров'ям, і прийшли до наступного висновку. Батьки більшу частину часу присвячують тому, щоб допомогти їм зміцнішати, а не розвитку їх особистісних якостей. Виникає замкнуте коло: слабкі малюки отримують менше стимулів для розумового розвитку з самого раннього віку, а це також позначається на їх досягненнях у майбутньому.
"Не жили багато, годі й починати"
Відчуваєте? Ці слова буквально підрізають крила. У жодному разі не можна програмувати себе на погане майбутнє, адже думка є матеріальною! Дитина з перших кроків повинна знати: якщо вона працює, працює над собою, то неодмінно досягне мети і забезпечить собі те ж саме життя, про яке мріє.
Не потрібно лякати дитину страшилками про всесвітню змову мільярдерів. Краще намалюйте їй світле майбутнє, а день неодмінно починайте з напуття: "у тебе все вийде" або "немає нічого неможливого". Адже гроші — це лише засіб, а можливостей у кожного з нас — мільйон. А ще добре було б познайомити її з формулою успіху, викладеною у книзі "Думай і ставай багатшим" Наполеона Хілла. На думку автора, бажання, віра і наполегливість можуть допомогти домогтися у житті великих результатів, якщо вдасться придушити негативні думки і зосередитися на довгострокових цілях.
Доведено: щоденне відчуття щастя у кілька разів підвищує бажання жити і робити великі справи. Тому дуже важливо створювати у родині атмосферу спокою, затишку і доброти. Тато — не незадоволений роботою і зарплатою скиглій, мама — не понівечена нічними змінами істеричка. Допоможіть дитині прийняти і полюбити цей світ, і тоді у неї усе вийде!
