Самотність — це про кожного. Когось вона наздоганяє в колі люблячої сім'ї, когось ще в самому дитинстві, коли мама затрималася на роботі, а когось, коли ніхто не прийшов на допомогу. Ми всі боїмося самотньої старості, боїмося не знайти собі партнера, з яким можна її зустріти. Кожен із нас приходить у цей світ один, один його і покидає, нам ніколи не досягти максимальної близькості ні з ким. Чому ж ми боїмося самотності, чому так біжимо від неї? Чому не можемо прийняти неминуче?
Що таке самотність?
Відомий американський психіатр Ірвін Ялом страх ізоляції (самотності) вважав одним із основних екзистенціальних страхів. Ізоляцію він ділив на три типи: міжособистісну, внутрішньоособистісну і екзистенціальну, інформує Ukr.Media.
Міжособистісна ізоляція — ізоляція від інших індивідуумів. Тобто контакту з іншою людиною може заважати геолокація, невміння будувати соціальні контакти, конфліктні почуття по відношенню до близькості.
Внутрішньособистісна ізоляція — одна з найскладніших для розуміння і прийняття самою особистістю. Вона виникає, коли людина пригнічує свої власні бажання і почуття. Зазвичай, таке виникає ще в дитинстві, батьки часто нав'язують своїм дітям власні бажання і установки. Це можна спостерігати в таких дрібницях як вибір одягу, в які секції піти, з ким дружити, і в інших куди більш серйозних речах — вступ до ВНЗ, вибір партнера, пошук роботи. Коли дитина виростає, вона вже не розуміє, що дійсно хоче сама, а що хочуть її батьки.
Екзистенціальна ізоляція пов'язана з самим фактом існування. Це окремість людини від світу, цю прірву ніяк не подолати. Усвідомлення смерті змушує людину в повній мірі відчути свою самотність.
Чому самотність викликає страх?
Напевно, ніхто б не погодився на долю "останньої людини на землі". Хоча, в цьому випадку відсутні будь-які обмеження, які, зазвичай, є в цивілізованому суспільстві. З ідеєю залишатися наодинці з собою, людина отримує повну свободу, але чомусь отримавши цю свободу, вона все одно прагне стати членом групи. І часто неважливо, яка роль відводиться їй у цьому суспільстві, все одно, головним залишається приналежність до когось.
Можливо, тут річ у тім, що всі ми маємо соціалізацію, кожен з нас виріс в оточенні людей. Інші задовольняють не лише функцію спілкування, але і функцію пізнання, тобто, контактуючи з різними особистостями, ми краще розуміємо і дізнаємося себе.
Самотність у відносинах
Найчастіше, після розриву відносин, через якийсь нетривалий час, людина знаходить собі нового партнера. Багато людей женуться лише за фактом, що вони не одні. Через це знижується вибірковість у партнерах, і зв'язки бувають не завжди приємними. Ця гонка за відносинами може виникати якраз через те, що людині складно перебувати наодинці з собою.
Він не просто боїться самотності, він боїться зустрічі з самим собою. Як би парадоксально це не звучало, але багато хто ніколи і не були наодинці з собою. Людина, особливо це характерно для нашої країни, з батьківської сім'ї відразу ж переходить у свою власну, яку вона створила, або ж відбуваються постійні метання від одних відносин до інших.
І тут абсолютно немає часу, для того, щоб побути одному, подумати про свої переживання, порефлексувати. Комусь попросту страшно побачити власний виворіт, а відносини немов би відтіняють те, що ховається всередині. Гра в "хованки" може тривати довго, але рано чи пізно доведеться її припинити.
Також є безліч стереотипів, пов'язаних із самотніми жінками. Жінці 30-ти років "повинно" бути соромно за те, що вона одна, осуд може йти з боку родичів і колег. Успіхом і жіночим "щастям" вважається створення родини і народження дітей. Даний стереотип існує через те, що є розподіл ролей в суспільстві, і жінці відводиться роль "берегині вогнища", дівчаток так виховують у традиційних патріархальних сім'ях. Але світ змінюється, жінки вже мають можливість вибирати і бути успішними в тій сфері, в якій побажають. А самотність в особистому житті завжди можна виправити.
Як говорив Еріх Фромм, для досягнення максимальної близькості з іншою людиною потрібно спочатку пізнати себе, стати зрілою особистістю. Тому зовсім необов'язково вступати в залежні відносини з іншими людьми, щоб відчувати себе не самотніми, достатньо стати цікавими для себе самих, тоді і почуття самотності не буде підступати.
