Навіть зразкові батьки іноді припускаються помилок у вихованні дітей — ніхто з нас не є ідеальним. Однак деякі помилки можуть бути настільки неочевидними, що мало хто замислюється про них взагалі — йдеться про фрази, кинуті у запалі сварки або у момент, коли дорослий втомився, відчуває злість або просто поспішає. Деякі батьки навіть не пам'ятають про слова, сказані на адресу дитини під час емоційного сплеску, але діти часто запам'ятовують їх на усе життя, що негативно позначається на психіці. Давайте розберемося разом, яких фраз варто уникати у спілкуванні з дитиною (і чому), інформує Ukr.Media.
"Не говори під руку"
Часто для батьків розповіді дітей про те, що відбувається у їх житті, стають фоновим шумом, який супроводжує звичний побут і іноді набридає настільки, що хочеться відмахнутися подібною фразою. Чутливі діти можуть невірно витлумачити такі висловлювання і зробити висновок, що батькам просто все одно. Якщо вам цікаво, що відбувається у житті вашої дитини, то ставити прямі запитання може бути не настільки ефективно, як просто сидіти і уважно слухати. Діти, швидше за все, будуть відвертими зі своїми батьками, якщо вони не відчувають байдужості та тиску.
Пам'ятайте, що навіть недбалий коментар про те, що сталося протягом дня, — це спроба дитини поспілкуватися з вами, і ви, ймовірно, зможете досягти більшого взаєморозуміння, якщо залишитеся відкритими і зацікавленими, але не будете ігнорувати її або набридати зайвою цікавістю.
"Це все дурниці"
Часто ми несвідомо прагнемо вирішувати замість дітей їх проблеми або знецінювати їх емоції і переживання. Зрозуміло, що з висоти прожитих років багато переживань дітей абсолютно об'єктивно здаються батькам дурницями, але важливо усвідомлювати, що дитина перебуває у іншій позиції і сприймає усе, що відбувається, інакше. Сказати їй, що її негативні емоції після романтичного або дружнього розчарування не мають сенсу і швидко минуть, іншими словами, просто відмахнутися, — це невірна тактика, яка може викликати у дитини опір і небезпідставне відчуття, що ви не цікавитеся її переживаннями. Замість цього покажіть дитині, що ви розумієте її і співпереживаєте, висловивши співчутливі коментарі.
"На тебе не можна покластися"
Чим дорослішими вони стають, тим більше хочуть, щоб їх сприймали серйозно, особливо батьки. Шукайте способи показати, що ви довіряєте своїй дитині. Якщо ви попросите її про послугу, це покаже, що ви на неї покладаєтеся. Привілей помічника показує, що ви думаєте, що ваша дитина впорається із завданням — якщо дати зрозуміти, що ви їй довіряєте. Це підвищить її думку про власні сили і ймовірність того, що вона стане впевненою у собі дорослою людиною. У іншому разі у дітей може розвинутися ряд комплексів і серйозні проблеми з самооцінкою.
"Роби таким чином, як я сказав / ла"
Ви можете і повинні встановлювати правила, але приготуйтеся їх пояснювати. Не визнавати правила та межі природно для дітей у цілому і підлітків зокрема, але якщо вони почують ваше аргументоване пояснення, чому, наприклад, нескінченні вечірки або ігнорування шкільних обов'язків — це погано, це правило здасться їм більш розумним і обґрунтованим.
"Чому знову четвірка?"
Батьки схильні більше хвалити дітей, коли вони маленькі, але вже до підліткового віку похвала часто замінюється на постійну критику, хоча підлітки потребують підвищення самооцінки не менше, а, можливо, навіть більше, ніж діти. Вони завжди чекають на батьківське схвалення, навіть коли тримають марку і не показують цього, а тому критика має бути конструктивною і мотивуючою.
