"Я знаю", "Я розумію", "Я вмію", "Я думаю", "Я вважаю", "Я впевнена" — усі ці нехитрі фрази ми вимовляємо щодня, часом, не замислюючись, наскільки багато вони означають насправді. Занадто часте вживання займенника "Я" — перший крок до егоцентризму. Власним "Я" ми намагаємося утвердитися у світі, де легко можна загубитися у шумі інших голосів, однак, вважати егоцентризм (і як наслідок — егоїзм) найкращим способом заявити про себе — неправильно, інформує Ukr.Media.
Коли ми були дітьми, нам здавалося, що ми — центр всесвіту. Усі навколо говорили лише про нас, і варто було нам лише вимовити чарівне "Я тут", як одразу ж голови усіх дорослих, що перебували з нами у одному приміщенні, поверталися у наш бік. Дитинство закінчилося, але відчуття у більшості з нас, що ми — найважливіше, що могло статися з нашою планетою, залишилося. Часом, оцінити самостійно, наскільки часто у нашому мовленні прослизає займенник "Я" ми просто не в змозі, однак, виявляється, слід звернути на це найпильнішу увагу.
Подбайте про свою репутацію
Правда полягає у тому, що слухати про вас забагато ніхто не хоче. І відбувається це зовсім не через загальну озлобленість або байдужість, зовсім ні. Це лише спроба захиститися від потоку абсолютно непотрібної інформації. Наскільки б гнітюче це не звучало, але нікому не цікаво знати про вас усе, і навіть трохи менше ніж усе. Мабуть, найбільш вдячні слухачі — це ваші батьки, ось хто готовий зі стійкістю солдата терпіти ваш нескінченний монолог, не вважаючи його ознакою егоїзму. На цьому, правда, коло вдячних слухачів обмежується. Усім іншим потрібен особистий простір. Як і вам, до речі. Просто ваше виходить за межі розумного, і як наслідок — зіпсована репутація. Навряд чи комусь захочеться зв'язуватися з людиною, яка сприймає світ, виключно як власне доповнення.
Що робити
Зустрічаючись, скажімо, з колегами по роботі біля кавового автомата вранці, спробуйте зробити розповідь про розлучення, хвору дитину, улюблену кішку, поїздку на море, нову сукню завдовжки у одне речення. Звільніть простір для інших і ви побачите — він дуже швидко заповниться приємними людьми, яким, повірте, теж є що розповісти.
Захистіть себе
Егоцентризм межує із зайвою відкритістю — потреба говорити про себе, якщо у радіусі декількох кілометрів немає родичів, готових вас вислухати, нікуди не зникає, а це означає, що інколи спілкуватися доводиться з абсолютно сторонніми людьми. Звичка постійно говорити про себе загрожує, на жаль, не лише втратою поваги у робочому колективі (хоча й цієї неприємності цілком достатньо), але й абсолютною беззахисністю. Лише подумайте: постійно розповідаючи про власні пристрасті, проблеми, досягнення, ви ризикуєте поділитися непотрібною інформацією з людиною, яка зовсім не бажає вам добра.
Що робити
По-перше, необхідно визначитися, з якою метою ви описуєте той чи інший епізод свого життя? Похизуватися? У такому разі замість захопленої публіки ви маєте усі шанси обзавестися заздрісниками. Поскаржитися? Ваші невдачі нікому не цікаві. У кожної людини вистачає й власних. Заведіть особистий щоденник, папір, як відомо, витримає усе, тож записувати у блокнот думки, які ви тримати у собі просто не в змозі, можна до нескінченності.
Зверніть увагу на оточуючих
Наш внутрішній світ, порівняно з оточуючим світом, мізерно малий незалежно від того, наскільки багато ми прочитали, зрозуміли, який досвід у нас за плечима. Нам ніколи не вистачає того, що ми вже дізналися — потреба у постійному пізнанні і навчанні невикорінна, а це означає, що варто виходити у велике плавання. Зверніть увагу на тих, хто вас оточує, повірте, у ваших друзів і колег напевно знайдеться, що вам розповісти. Лише уявіть, наскільки багато можливостей ви втрачаєте, звертаючи увагу лише на себе. Будь-хто, хто опинився з вами поруч, якщо вже на те пішло, джерело корисної інформації, цікавих історій, таємниць, які вам лише належить розкрити. Озирніться — залишатися поза суспільством неможливо.
Що робити
Навчитися сприймати чуже мовлення не настільки просто, як може здатися на перший погляд, тим більше, якщо ви звикли завжди бути у центрі уваги. Зробіть крок убік, і світ відкриється вам з абсолютно несподіваного боку. Слухаючи інших, ви отримаєте значно більше, ніж втратите.
Навчіться отримувати задоволення у інших сферах життя
Згідно з твердженнями психологів, зайва балакучість — своєрідна залежність. Той, хто говорить про себе, отримує цілком реальне задоволення не лише від того, що він розповідає, але навіть від звуку власного голосу. Тобто, простіше кажучи, монолог — це своєрідна заміна тих задоволень, яких вам не вистачає. Таких як секс, смачна їжа, подорожі, улюблене хобі.
Що робити
Зверніть увагу на те, що є навколо вас, заведіть роман, почніть писати картини, зніміть фільм, візьміться за вивчення іноземної мови. Тобто, спрямуйте власну енергію у інше русло, адже часто за нескінченною балаканиною ми не бачимо найважливішого — себе.
