Кілька ознак, які свідчать про те, що саморозвиток почав псувати вам життя

Коли ми аналізуємо власне життя, завжди знайдеться те, що нам хотілося б поліпшити. Ми хочемо припинити прокрастинувати, домогтися успіхів у кар'єрі, поліпшити свої відносини або здоров'я, досягти цілей. Усі ці бажання цілком нормальні, якщо прагнення до втілення їх у життя не переходить межі розумного, інформує Ukr.Media.

На жаль, деякі люди настільки прагнуть до саморозвитку і втілення своїх бажань у життя, що стають від цього по-справжньому залежними. Прагнення до того, щоб стати кращими, стає нав'язливою ідеєю, вимагає багато сил і енергії та заміщає собою деякі важливі аспекти життя. Зараз ми розповімо, як зрозуміти, що ваше бажання розвиватися межує з саморуйнуванням.

Ознаки того, що прагнення до саморозвитку починає вам шкодити

Інколи досить складно зрозуміти, що щось пішло не так, коли саморозвиток стає способом життя і мислення. Однак є кілька ознак того, що він перетворюється на токсичну звичку.

Ви відчуваєте, що завжди повинні чинити "правильно"

До деяких речей, що відволікають нас від цілей стати кращими, ми можемо ставитися занадто критично. А також відчувати за них почуття провини або вважати себе невдахами, якщо собі їх дозволили.

Наприклад, відчувати моральний дискомфорт, якщо з'їли бургер, але дуже прагнемо схуднути. Або картаємо себе за вечір, проведений біля телевізора, адже цей час можна було витратити з користю: вивчити іноземні слова, подивитися новий курс з особистісного зростання (про них докладніше поговоримо трохи пізніше) або зайнятися будь-якою справою, аби не відпочивати.

На жаль, у подібних випадках прагнення весь час бути зайнятими і розвиватися може шкодити, а не приносити користь.

Ви змушуєте себе весь час бути позитивними

Позитивне мислення — одна з найпопулярніших тем для людей, які хочуть досягти успіху у житті. Не сперечаємося, шукати гарні моменти навіть у важких ситуаціях, вміти ставитися до них з вдячністю і вірою у себе — гарна навичка.

Однак позитивне мислення може стати шкідливим для свого володаря, коли починає бути причиною приховування щирих почуттів або емоцій. Важливо розуміти, що постійно бути "на позитиві" не вдасться — є ситуації, які дійсно цьому не сприяють. Це нормально — часом відчувати смуток, розчарування, злість і інші негативні емоції, якщо для них є привід.

Коли ми намагаємося весь час бути позитивними і приховуємо справжні почуття, ми шкодимо власному психічному здоров'ю. Це може стати звичкою, яка "їсть" її власника зсередини.

Ви порівнюєте своє життя з іншими

Коли ми хочемо щось поліпшити у нашому житті, ми підсвідомо шукаємо собі приклад для наслідування. Це може бути людина, яка досягла того ж, чого ми хочемо, або володіє привабливими для нас якостями. Або фотографії з інтернету, які наочно показують те, до чого ми прагнемо.

У випадку, якщо приклад для наслідування — певна людина, ми можемо почати порівнювати своє життя з її. Нам цікаво, як ця людина мислить, чинить, реагує на різні ситуації, що має, і намагаємося досягти того ж самого. На жаль, це не завжди є можливим: хтось може дозволити собі подорож на Мальдіви раз на пів року, а хтось кілька років збирає гроші на свою мрію і поки не зміг зібрати потрібну суму.

Чим більше ми порівнюємо своє життя або себе з "ідеалом", тим більше негативних почуттів ми можемо відчути. Наприклад, вважати себе невдахами порівняно з ними, заздрити, думати, що ми робимо щось не так або неправильно мислимо. Насправді ми ніколи не дізнаємося справжній стан речей у житті іншої людини і що ховається за тим, що вона показує усім бажаючим.

Погодьтеся, що за гарними фото у соціальних мережах і розумних підписах до них може ховатися невпевненість їх власника або бажання самоствердитися, а також безліч інших нюансів, які він не хотів би показувати оточуючим. Тому перед тим, як порівнювати своє життя з тими, кого вважаєте більш успішними, подумайте про те, що навіть у них не усе є ідеальним, хоч так і здається на перший погляд.

Ми не говоримо, що потрібно відмовлятися від саморозвитку і цілей. Але якщо це перетворюється на постійне порівняння, а разом з ним приносить неприємні почуття, слід замислитися, чи не став ваш саморозвиток токсичним способом мислення.

Ви намагаєтеся знайти відповіді і при цьому не дієте

Існує багато інформації про те, як стати кращими. Вона включає вправи, продуктивність, здорові звички, медитацію, зосередженість, впевненість у собі, спілкування, візуалізацію і т. д.

Іноді ми "застрягаємо" на ідеї і принципах саморозвитку, не переходячи до активних дій. Це й перетворює корисне бажання на шкоду. Ми можемо сподіватися на зміни, про які багато дізналися, але не отримати бажаного результату, тому що не діяли.

Наведемо два простих приклади, які наочно це показують. Так, якщо ви придбали фотоапарат, ви ще не стали фотографом — цьому мистецтву треба вчитися. А глибокі знання про правильне харчування не змінять вашу фігуру, якщо не застосовувати їх на практиці.

Курси та тренінги забирають у вас багато часу і грошей

У прагненні до саморозвитку ми можемо звертатися по допомогу до фахівців — особистих тренерів, ведучих курсів і людей, що розповідають про те, як домоглися успіху. Ми не говоримо, що це є марним і що не варто цього робити — багато курсів і тренінгів дійсно можуть допомогти розібратися у важливих речах і дати поштовх до позитивних життєвих змін.

Як і у будь-якій справі, з ними важливо не перестаратися. Якщо ви помічаєте, що вони забирають більшу частину вашого часу і фінансів, слід замислитися про те, чи не став саморозвиток залежністю. Вона шкодить нам більше, ніж здається на перший погляд. Наприклад, замість корисних накопичень деякі люди беруть кредити на черговий тренінг або відмовляються проводити час з друзями і близькими, тому що їм потрібно відвідати нові курси.

Ви незадоволені собою

Прагнення до ідеалу може змусити нас страждати через перфекціонізм навіть у речах, які не вимагають такої підвищеної уваги. Через нього ми можемо відчувати себе недостатньо гарними, неповноцінними. А прагнення усе це виправити може перетворитися на тривожність і додатковий щоденний стрес.

А ще люди, які занадто зациклені на саморозвитку, часто відчувають токсичний сором. Він відрізняється від "звичайного" тим, що його причини сприймаються як особисті провали і невдачі, а почуття сорому триває дуже довго. Воно може не зникати роками і перешкоджати нормальному життю та сприйняттю себе.

Вам потрібне постійне схвалення оточуючих

Ви хочете чути, що усі ваші прагнення не є марними. І що оточуючі помічають зміни, які відбулися через роботу над собою.

Так, дійсно приємно, коли близькі і друзі відзначають наші успіхи та підбадьорюють. Але якщо саме схвалення оточуючих є метою того, що ви робите, то можна сказати, що саморозвиток стає шкідливим.

Коли ми занадто залежні від схвалення, ми боїмося зробити щось не так, не виправдати очікування. Через це ми стаємо прискіпливими до себе і приймаємо рішення, які обумовлені не нашими справжніми бажаннями, а тим, що сподобається іншим людям. А це може лише заважати нашому розвитку і створювати додатковий дискомфорт.