Без деяких зайвих знань (читай, психологічних установок) можна і обійтися…
Сьогодні ставлення до сорокарічних жінок змінилося. З одного боку, їх постійно соромлять за вікові зміни. Адже сучасні досягнення косметології та пластичної хірургії за наявності достатніх коштів і маси вільного часу, дозволяють виглядати в 40 років мало не як у 20. Такі приклади є, і вони з осудом дивляться на нас з інтернету. З іншого боку, основний посил «сорок років — це рубіж, після якого вже пізно» продовжує тиснути на жінок, змушуючи їх нервувати. Раптом попереду і правда немає нічого, крім догляду за геранню і сорока кішок?
Мало не з кожної інтернет праски вилазять статті в стилі «як одягатися після 40 років», «який макіяж наносити після 40 років» або «як боротися з віковими змінами після сорока років». Хоча деякі психологічні установки старять жінку значно більше, ніж зморшки навколо очей і пара зайвих кілограмів. Ось ці установки, інформує Ukr.Media.
Постійні думки про старіння та обговорення способів омолодитися
З одного боку, той факт, що практично будь-яка сучасна жінка, на відміну від прабабусь, може скористатися накопиченими знаннями про правильне харчування, фітнес та догляд за обличчям, не може не радувати. Але є в такому пишному розквіті б'юті-індустрії один помітний мінус. Деякі жінки під впливом агресивного інформаційного середовища буквально збожеволіли на омолодженні, і починають займатися ним мало не з 20 років. Всі ті роки, в які в ідеалі належить закохуватися, розчаровуватися, досягати, прагнути і жити на всю котушку, вони зайняті тим, що повільно і планомірно готують себе до переходу в старість.
Іноді можна зустріти цілі зграйки молодих жінок, які з захопленням обговорюють різні способи очищення організму, боротьби зі зморшками, дієти і клізми. Прислухаєшся — здається, що їм глибоко за 70. Придивишся — виглядають трохи старше тридцяти. Тоді навіщо ж вони буквально крадуть у себе кращі роки, переходячи безпосередньо до способу життя бабусь. Щоб коли-небудь в 59 років похвалитися, що виглядають на 53?!
Прагнення одягатися "за віком"
Постійні мусування в пресі теми "як одягатися, коли тобі за сорок", "як фарбуватися, коли тобі за сорок", "як догоджати чоловікам, коли тобі за сорок" перетворюють сорокаріччя з банальної цифри в небезпечний і сумний рубіж.
Ну справді, чому журналісти так прив'язані саме до цього віку? Чому трагічні зміни не загрожують жінкам в 38 або в 39, а в сорок карета раптом різко перетворюється в гарбуз? Причому супроводжуються такі статті, зазвичай, картинками, де жінкам глибоко за 80. А іноді і за сто! На власні очі бачили кілька статей для сорокарічних, супроводжуваних модними луками 100-річної Айріс Апфель. І де, питається, логіка, де розум?
На жаль, але якщо сто разів повторити людині, що її завдання — хрюкати, то вона захрюкає. А якщо сто разів повідомити жінці, що в 40 років вона повинна одягатися за віком (як у 80), то вона і почне. Не випадково у нас є традиція переходу жінки з відділу молодіжного одягу, де вона все життя одягалася стильно і недорого, до важкого хутряного, оксамитового або атласного «люкс», який коштує дорожче, але при цьому додає років двадцять. Мовляв, пора виглядати за віком. Але ніяких причин робити це, крім глибоких психологічних травм, завданих чужою думкою, нема.
Неприйняття своєї дорослої жіночої ролі
Втім, іноді спостерігається і зворотна картина. Жінка, назавжди застрягла в ролі юної діви, і від того виглядає недоречно і навіть смішно. Знаєте, таке іноді відбувається з людьми, які різко поправляються, а в душі заперечують цей факт. Вони зі скрипом і тріском влазять у свій старий гардероб, а потім виглядають як ковбаса, яка відчайдушно намагається протиснутися в отвори сітчастої упаковки. Ось з віком така ж ситуація. Як одяг на розмір менше повнить, так і поведінка «під дівчинку», манірні кривляння і відчайдушний пошук чоловіка, на якого можна спертися, підкреслює, що в віковому розвитку щось пішло не так.
Однак не варто забувати про те, що образ юної німфи був одним з найбільш розтиражованих протягом багатьох років. Це тільки останні роки принесли нам моду на зрілість, продовження культових серіалів з віковими актрисами і поява зрілих фігур в індустрії глянцю. До цього моделі після досягнення певного віку перетворювалися на гарбуз, тобто просто зникали з поля зору ЗМІ. Створюючи у жінок враження, що потрібно бути або вічно юною... або взагалі не бути.
Спроба стрибнути в "останній вагон"
Багато разів чули від жінок старшого віку, що вони знайшли свою любов саме тоді, коли вже зневірилися її знайти, і спокійно зайнялися своїми справами. У деяких так справа йде з хобі або навіть з кар'єрою. Чомусь у жінок "пізнє запалювання" — більш часта історія, ніж у чоловіків. Може бути тому, що першу частину життя багато присвячують дітям і сімейним обов'язкам. Але трапляється це лише тоді, коли жінка спокійно видихає, і починає прислухатися до власних бажань. А не коли вона в жаху намагається встрибнути в останній вагон, втрачаючи при цьому час, самоповагу і власну гідність.
Агресивна пропаганда "цокаючого годинника", безумовно, дуже налаштовує на це. Жінка внутрішньо упокорюється з тим, що для всього «хорошого» вона вже стара, а тому хапається за «погане». Це не можуть не відчувати і чоловіки (і роботодавці, відзначимо в дужках). Тому єдиний вихід — захищати себе від казок про останні вагони. Хоча б для того, щоб вони не стали правдою.
Внутрішні заборони та обмеження
Однак самі злі і несправедливі слова, найнеприємніші статті безсилі тоді, коли жінка всередині себе впевнена — їй все можна. Ну або хоча б вирішує для себе, що дізнається про обмеження віку тоді, коли він настане, і буде «орієнтуватися на місцевості».
Наприклад, одна жінка, вийшовши з кабінету психолога, поскаржилася на те, що фахівець порекомендував їй заздалегідь, в 32 роки, не привчати себе до уваги чоловіків, тому що в 50 років такої уваги вже не буде, і з чим же вона залишиться?
- Ось тоді я і подумаю над цим. І замість психолога наступного разу пішла на побачення. Думаю, що в 50 років їй буде що згадати. А може бути і повторити.
Втім, згадався ще один випадок. Якось я стала свідком того, як в одному селищі натовп сусідів вчив якусь даму 48 років уму-розуму.
- Тобі 48 років! А ти все сарафани яскраві носиш! Волосся довге, розпущене! З молодими кавалерами бігаєш! Ти що, не знаєш, що в нашому віці це не належить?
- Не знаю! — сказала жінка. І закрила хвіртку. Тим самим підтвердивши, що без деяких зайвих знань (читай, психологічних установок) можна і обійтися…
