Гаджети — це виклик для багатьох батьків. Коли давати? Як контролювати? Як захистити дитину від залежності?
Щоправда, поки одні батьки б'ються за першість спілкування та активну діяльність у житті дитини, інші не морочаться і дають дитині гаджет у безчасне користування без обмежень, інформує Ukr.Media.
Завдяки таким сміливим батькам, ми маємо можливість вивчити вплив гаджетів на дитячу психіку та розробити стратегію підтримки дитини у просторі цифрових технологій.
Діти, які багато часу проводять із гаджетами, вже дуже скоро починають виявляти такі ознаки залежності.
Сильна внутрішня напруга
Рух, діяльність, гра сприяють зняттю м'язового та психологічного напруження. Проводячи довгий час сидячи на одному місці і ворушачи лише одними пальцями, дитина позбавляється цієї можливості. І вся напруга, накопичена в школі (а її чимало!), осідає у тілі у вигляді м'язових затискачів.
Тривога
Очікування можливості пограти чи подивитися ролики викликає почуття тривоги. Дитина не знає, чим себе зайняти, дивиться на годинник або моментально кидає всі справи, коли настає "екранний час". Якщо є небезпека не отримати гаджет, вона може навіть впасти в істерику.
Маніпуляція та обман
Дитина будь-якими способами намагається отримати гаджет і продовжити час користування. Заради гаджета вона готова на все: і уроки зробити, і підлогу помити. Вона легко вибачиться за провину, буде милою і ласкавою тільки б отримати бажане. Якщо її позбавили телефону, вона попросить мамин, щоб зателефонувати бабусі (про яку не згадувала уже місяць), щоб запитати про її здоров'я, а потім непомітно залишить телефон у себе. Постійний обман та маніпуляції псують стосунки дитини з батьками.
Дратівливість та агресія
Діти називають час, проведений із гаджетом, "відпочинком". Насправді, це не так. В іграх часто відбуваються невдачі, ролики та серіали буяють різного роду емоціями. Тривале спілкування з екраном викликає напругу очей та нервової системи. Це не відпочинок! Психіка не справляється, стомлюється. Як результат — дратівливість та агресія, які виплескуються на рідних.
Апатія
Почуття задоволення від своєї діяльності, творчість і самореалізація — це основа внутрішнього добробуту людини. Заради цього нам хочеться жити. Віртуальний світ цього не може дати. Перемоги та здобуття в іграх ілюзорні. Емоції, прожиті разом із персонажами мультфільмів, мертві. Без живого спілкування, без діяльності рівень енергії падає. Настає стан апатії.
Дитина за своєю природою має пізнавати реальний світ, іти вперед, реалізовувати свої таланти. Але вона не хоче цього, коли її свідомість укладена в екрані гаджета.
Спробуйте уявити, що чекає на неї в майбутньому?
