Причини чому бабусям та дідусям потрібно менше присвячувати себе онукам

Ми навіть не помітили, як змінився світ, — сучасні бабусі не в'яжуть панчохи та не стоять годинами біля плити. Коло їхніх інтересів не зводиться лише до виховання молодого покоління. Причина цього проста — перші онуки з'являються у них до п'ятдесяти років. У цьому віці старше покоління — ще у розквіті сил, інформує Ukr.Media.

Багато хто з них працює, хтось щойно вийшов на пенсію і розпланував ці золоті роки: подорожі, розваги, заняття, стосунки. Це найкращий час у житті жінки, коли є ще здоров'я, але з'явилася вже й мудрість, коли жінка стає внутрішньо вільною, чуттєвою. Вона насолоджується кожним моментом життя і тому значно більше цінує час та свої сили. Поки можете і є бажання допомагати дітям та онукам, робіть це. Але не треба повністю присвячувати себе молодшому поколінню — і ось чому.

Вони не скажуть вам: "Дякую"

У нас дорослі жінки, іноді зі своєї волі, іноді — через обставини, що склалися, беруть на себе тягар відповідальності за онуків. Іноді діти навіть не просять допомагати з цим — бабусі самі наполегливо та нав'язливо пропонують допомогу та дають поради. Якщо вас просять, то можете взяти онуків на кілька годин, але не назавжди. Тільки ось у чому правда, яка багатьом точно не сподобається. Діти та онуки ніколи не скажуть дякую за те, що ви присвятили своє життя їм. Навпаки, повагу викликають саме зайняті бабусі, які успішні, мають гарний вигляд, і у них все гаразд у житті.

Онуки — відповідальність ваших дітей

Молоді батьки скаржаться на бабусь і дідусів, що спочатку ті всіляко обіцяють допомогти, а коли потомство з'являється, то буває, ті раптом не можуть: треба працювати, надто важко, різко постаріли. Але й справді у бабусь і дідусів, буває, змінюються обставини. Літні люди можуть раптом знайти роботу до душі або закохатися, одружитися, переїхати в інше місто чи іншу країну. Або просто виявиться, що на практиці сидіти з онуком — це зовсім не те, на що вони очікували. А на тяжку працю в управлінні чадом у них не вистачає ні сил, ні бажання.

Звільнившись від дітей, саме час зайнятися собою

У підручниках та дитячих книжках бабусь досі зображують стародавніми старенькими у хустках та довгих спідницях. Намальовані художниками старенькі в окулярах в'яжуть панчохи, сидячи в кріслах-гойдалках, або виносять онукам широкі таці з пиріжками. Але заждіть, часи змінилися! А разом із цим змінилися й міські бабусі. Тепер вони далекі від колишнього образу і прагнуть йому відповідати.

Для багатьох пенсіонерок вік 60+ це фактично розквіт. Тепер вони, залишивши роботу, прокачують нові навички, крокують у парках із ціпками для скандинавської ходьби і навіть виходять заміж. Вони стоять біля плити тільки якщо дуже люблять готувати. Не всі сучасні бабусі готові відмовитися від активного життя та присвятити себе онукам та домашньому господарству. Відчепіться від них і дайте бабусям нарешті відпочити!

Дорослі діти мають жити самостійно

Ваші дорослі діти мають забезпечувати себе самі. Не допомагайте їм. Для цього краще триматися подалі від дітей, щоб ті зайвий раз не просили грошей. Або просто навчитися відмовляти. Ви вже їм дали все, що змогли. Тепер це дорослі люди, і їх матеріальні труднощі вас не стосуватимуться.

Молоде покоління сяде вам на шию

Щоб діти та онуки не сіли на шию, найголовніше — навчитися дотримуватися правильного балансу. Не варто захоплюватися зайвою самопожертвою, але й повністю дистанціюватися та позбавляти себе спілкування з онуками теж неправильно. Адже дуже часто діти знаходять спільну мову та порозуміння зі старшим поколінням більше, ніж із батьками. Бабусям та дідусям, переступаючи певний віковий рубіж, необхідно поділитися особистим життєвим досвідом із молодшим поколінням. А діти та підлітки вкрай потребують цих знань. Хто, як не рідні люди похилого віку, може їх дати?

Не забувайте про особисті межі. Заздалегідь, коли діти ще тільки гадають про поповнення в сім'ї. Майбутнім батькам треба озвучити очікування від бабусі. А людям похилого віку слід відразу позначити, наскільки діти можуть розраховувати на їхню допомогу. Скільки часу на тиждень, у які дні та яку саме підтримку надаватимуть. Наприклад: "Ви зможете привозити до мене дитину щосуботи з 11 до 19. Я її двічі нагодую і погуляю з нею 3 години. Весь інший час я займатимуся своїми справами".