В яких випадках комп'ютерні ігри будуть корисними для дітей

Різного роду експерти постійно лякають батьків, що гаджети дітям давати без міри не варто, а ігри — це взагалі від лукавого. Тому мами й тата псують стосунки з дітьми, намагаючись наставити тих на шлях істинний, але це все не обов'язково. Дитячі психологи розповіли, коли дітям можна грати в комп'ютерні ігри, інформує Ukr.Media.

Уся суть криється в чому — діти бувають різні та їхню реакцію на ігри потрібно прораховувати індивідуально, але. Загалом їх можна поділити на два типи — з рухомою нервовою системою і стабільною.

У першому випадку дітлахи дуже легко і швидко збуджуються на будь-який подразник, тож ігри для них можуть стати причиною для сенсорного перенавантаження або погіршення особливостей нервової системи на кшталт синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ). Такі діти схильні до залежностей від ігор, у них може просісти концентрація та увага, а ще з'явитися тривожність і депресія.

У діточок же зі стабільною нервовою системою ігри не викликають такої бурхливої відповіді. Для них комп'ютерні ігри можуть допомагати в розвитку інтелекту, уваги та реакції. До того ж у майбутньому таким дітлахам буде легше потрапити в кіберспорт, який зараз набирає і популярності, і обертів.

Але тут важливо пам'ятати дещо — крім активних стрілялок і бродилок, є й економічні стратегії, головоломки та інші спокійні ігри, які не викликають гостру реакцію дитини. Але будь-які ігри здатні нашкодити, якщо дозволяти їх без обмежень. У підсумку все може закінчитися зайвою вагою, безсонням, головним болем та іншими недитячими проблемами.

А якщо дитина вже надто захопилася іграми, але відучити її не виходить, варто розібратися в причинах. Жодна дитина не захоче втекти у віртуальну реальність, коли в справжній їй так само цікаво. Часто в дітей трапляється напад ескапізму зовсім як у дорослих, але поки що вони не мають іпотеки та податків, зате мають інші проблеми. Наприклад, сварки в сім'ї, цькування в школі, нестача уваги чи нудьга.

Тому просто заборонити ігри не можна, потрібно запропонувати альтернативу, яка влаштує дитину. Тільки в такому разі вдасться і стосунки зберегти, і результату досягти.