Якось ми втомлюємося прощати і починаємо прощатися. Хтось сказав, що зламана людина народжується двічі...

Неправда. Зламане не відновити. Просто одного разу прокинеться зовсім інша людина, яка більше ніколи не матиме нічого спільного з колишньою, інформує Ukr.Media.

Якось у житті настає період, коли нелюдський біль перетворюється на незламний характер.

Якось чиясь зрада вчить нас дивитися на все іншими очима.

Одного разу остаточно скучивши, ми перестаємо нудьгувати.

Якось ми втомлюємося прощати і починаємо прощатися.

Якось байдужість вчить нас ігнорувати всіх. Після цієї точки повернення немає. Так ми починаємо любити себе і свою самотність.

Свою свободу…