Хтось поводиться деструктивно, хтось потрапляє у залежність від стосунків, їжі чи шкідливих речовин, хтось зневіряється у спробах налагодити своє особисте та професійне життя. Але всіх цих жінок об'єднує щось спільне — вони почуваються неймовірно нещасними всередині, інформує Ukr.Media.
Ця травма дуже глибока та рання. Вона впливає на формування типу уподобання і способів побудови відносин, і навіть на ставлення до себе. Не кожен психолог готовий мати справу з такими травмами, тому що тут важливі певні особисті якості та кропітка дбайлива робота.
Келлі Мак-Деніел — психотерапевт, який спеціалізується на роботі з жінками в співзалежних відносинах. Свій багаторічний професійний досвід вона зібрала у книзі «У пошуку материнської любові».
Для того, щоб краще розуміти суть травми, спочатку варто подивитися, в чому полягає роль матері.
Роль матері у житті дочки
Коли дівчинка перебуває в утробі, мама в буквальному значенні є для неї усім світом. Після народження таке відчуття зберігається ще якийсь час. Процес відділення відбувається не швидко, у міру дорослішання дівчинки.
На початку життя відносини з матір'ю критично важливі, бо від неї залежить життя дитини. Якщо мати передбачувана, надійна і чуйна до потреб дівчинки, між ними формується надійна прихильність. Дочка почувається спокійно, знає, що може спиратися на матір, з'являється довіра до світу. Тоді вона нормально розвивається фізично та психо-емоційно, а в мозку розвиваються зони соціальної взаємодії. Кохання матері — перше в житті дівчинки. Саме материнське кохання впливає на те, яким це почуття стане для дочки в майбутньому.
Келлі виділяє три фундаментальні елементи материнської турботи: опіка, захист та наставництво.
Опіка — чуйна турбота про немовля, адекватний і своєчасний відгук на його потреби. Мама опікується, коли торкається своєї дитини, носить на руках, годує, заспокоює, дивиться з любов'ю. Опіка критично важлива перші тисячу днів життя дитини, бо це період найшвидшого зростання мозку.
Функція захисту полягає в тому, щоб уберегти дочку від фізичної та емоційної небезпеки.
Наставництво матері буде потрібно трохи пізніше, коли дівчинка підросте. Дочка, дивлячись на матір, вчиться бути жінкою та розвивати в собі силу, доброту, ніжність, повагу та інше.
Якщо цих елементів недостатньо або вони відсутні, то у дівчинки формується «материнський голод» — сильна жага до тепла та любові. Це така зяюча чорна діра в душі, яку дівчинка намагається заповнити все своє життя, але безуспішно.
Материнський голод народжується у розбитому дитячому серці. У цьому полягає суть травми.
Як зцілитись від травм минулого?
Для позбавлення від материнського голоду необхідно заповнити дитячі дефіцити в опіці, захисті та наставництві. Тоді можливо буде створювати надійну прихильність та здорові стосунки з іншими людьми.
Для початку важливо визначити, чого саме не вистачало в дитинстві.
Якщо ви сумуєте за дотиками і душевним теплом, всіма силами прагнете любові і близьких відносин — значить, не вистачало опіки. Якщо ви не відчуваєте себе в безпеці, часто турбуєтеся і боїтеся — не вистачало захисту. Якщо почуваєтеся втраченою — наставництва.
А потім потрібно заповнити ці порожнечі відповідним вмістом. Все дуже логічно.
Щоб заповнити опіку, якої бракує, необхідно буде навчитися самій піклуватися про себе. А для цього насамперед налагодити зв'язок із собою.
Захист відновлюється діями, спрямованими на зменшення стресу у житті, релаксацію, вибудовування здорових кордонів.
Наставництво орієнтоване працювати з життєвими цілями. Тут автор рекомендує знайти реального наставника та деякий час рухатися під його керівництвом.
Келлі наводить у книзі конкретні практики, вправи та алгоритми щодо поповнення своїх дефіцитів. Але також рекомендує звертатися до фахівців, які працюють із такою травмою, бо у справі лікування ранніх дитячих травм дуже важлива підтримка та відносини з безпечною прихильністю.
Я щиро раджу прочитати цю книгу тим, хто впізнав себе в цій статті. Ви знатимете причину і краще будете розуміти, що саме відбувається з вами. А рекомендації, які дає автор, дозволять потихеньку позбавлятися материнського голоду і розвертатися до себе.
