Питання про те, хто ж насправді виграє в житті — оптимісти чи песимісти, нарешті, отримало відповідь завдяки вченим із Лондона. Зазвичай нас переконують бути оптимістами, але, виявляється, песимістична точка зору теж має свої переваги. Дослідники з Університетського коледжу Лондона розробили математичне рівняння, що дає змогу визначити, хто з нас схильний до оптимізму, а хто — до песимізму, інформує Ukr.Media.
Суть дослідження
Суть цієї моделі полягає в тому, щоб кількісно оцінити ймовірності різних подій та наші реакції на них. Наприклад, якщо прогноз погоди віщує ймовірність дощу 60%, але людина оцінює шанс залишитися сухою на 70%, то вона схильна до оптимізму. Саме такі рішення впливають на наше життя.
Однак з віком ми все більше починаємо бачити недоліки прийнятих рішень і стаємо більш схильними до песимізму. Молодь, зазвичай, оптимістичніше оцінює ситуації, не враховуючи можливі негативні наслідки. Однак дослідження показали, що це не пов'язано з відчуттям своєї невразливості, а скоріше з світлішим поглядом на світ.
Вчені провели дослідження, використовуючи методи нейровізуалізації, і виявили, що в оптимістів активні певні нейронні шляхи, що підсилюють позитивні емоції від прийнятих рішень і негативні. Це з роботою дофаміну, який грає ключову роль у передачі сигналів у мозку і регулює сприйняття позитивної і негативної інформації.
Цікаво, що вчені також виявили можливість впливати на роботу дофамінових рецепторів транскраніальною магнітною стимуляцією. Цей метод дозволяє придушити активність певних ділянок мозку та змінити сприйняття подій. І хоча це лише початок шляху до розуміння, як можна впливати на ці процеси, це відкриває нові можливості у розумінні нашого мислення та поведінки.
Що корисніше для здоров'я — бути песимістом чи оптимістом
Таким чином, довгий час нам говорили про користь оптимізму, але дослідження показують, що песимістичний погляд на життя має свої особливості і навіть переваги. Оптимісти схильні ризикувати більше, але при цьому можуть не враховувати негативні наслідки, тоді як песимісти більш обачні та уважні до потенційних загроз.
Ці відкриття можуть лягти в основу розробки методів допомоги людям, які мають труднощі з прорахунком наслідків своїх рішень. Можливо, у майбутньому ми побачимо нові підходи до психотерапії або методи розвитку психологічної гнучкості, які допоможуть людям приймати більш усвідомлені та ефективніші рішення у своєму житті.
