Психологи назвали фрази, які не можна говорити синові, якщо не хочете виростити невдаху. Не використовуйте щодо хлопчиків вирази, що шкодять їхній психіці.

Не слід забувати, що ви розмовляєте не з дорослою людиною, а з маленьким хлопчиком, і ви як батько для нього найголовніший авторитет, необережні слова якого можуть сильно травмувати дитячу психіку, що не зміцніла, інформує Ukr.Media.

У моменти дитячого переживання та гучних істерик мамам та татам потрібно зберігати спокій та самовладання, не кричати на малюка, не лаяти, не критикувати і, звичайно, не бити.

Іноді звичайні добрі слова улюбленого батька миттєво можуть змінити настрій малюка, але слід розуміти, які фрази можна говорити дитині, а які можуть зробити зворотний ефект і надовго вивести хлопчика з душевної рівноваги.

Ось перелік небажаних для дитини фраз, від яких варто відмовитись.

Не плач! Ти ж дорослий!

Діти не можуть не плакати, для них це природна реакція на біль, стрес, страх, образу та інші зовнішні подразники.

Батьківська заборона на прояв почуттів може надалі призвести до замкнутості та труднощів із комунікабельністю.

Не бігай, бо впадеш!

Дозволяйте робити дитині звичайні для дітей речі — бігати, стрибати, кричати, сміятися тощо. А коли у вас виникає хвилювання за безпеку малюка, краще вживати слова: "Акуратніше", "Спокійно", "Уважніше".

Ось побачите — після одного-двох падінь ваша дитина навчиться бігати швидше за вас! Зрозуміло, малюка не можна лаяти за необережні падіння, йому і так боляче і гірко, а батьки ще підливають олії у вогонь.

Ти не можеш

Діти розвиваються по-різному. Хлопчик може у чомусь відставати від однолітків, але, без сумніву, у чомусь він перевершує багатьох зі свого оточення.

Правильніше виявити переваги малюка, розвивати їх і радіти разом з ним успіхам.

Не біда, якщо у дитини виникають труднощі — незабаром вона обов'язково надолужить втрачене. Трохи терпіння та батьківської допомоги — і малюк потішить вас новими досягненнями.

Роби що хочеш, тільки заспокойся

Правильніше зайнятися з дитиною спільними справами, не залишати її наодинці з швидкоплинними бажаннями, що часто змінюються від настрою.

Потурання капризам — неправильно з погляду виховання. Надалі ця проблема може призвести до егоїзму.

У тебе не вийде

Дитина має самостійно отримувати досвід, і нехай у малюка не виходить — це тимчасово.

Якщо не дозволяти хлопчику робити нічого, то він надовго залишиться невмілим. На помилках навчаються, а обов'язок батьків — допомогти та виправити.

Дитина чекає на батьківську підтримку і мама з татом повинні виправдовувати її очікування, інакше вона розчарується не тільки в рідних людях, а й у власній особистості.