Кохання — це дуже абстрактне почуття. Деякі філософи взагалі стверджують, що його немає. Однак практично всі батьки намагаються прищепити дитині любов з дитячих років, кажучи, що потрібно любити зелену траву, тепле сонечко, блакитне небо і свого ближнього, інформує Ukr.Media.
Подорослішавши, ми розуміємо, що не все в цьому світі так однозначно і просто, тим більше що в кожної людини своє розуміння кохання.
Давайте спробуємо розібратися, чи варто виходити заміж без великого і світлого почуття навіть за дуже хорошу людину.
Чи любите ви цю людину?
Як зрозуміти, що таке справжнє кохання? Гарну відповідь на це питання можна знайти у відомому фільмі "Любов і голуби". В одній зі сцен головну героїню запитують, чи кохає вона свого чоловіка. Її відповідь дуже показова — спочатку вона губиться і каже, що не розуміє всіх цих розмов про кохання. Але потім щиро зізнається: "В грудях пече". І саме ця проста фраза найкраще описує її справжні почуття — вона безмежно кохає свого чоловіка, хоч і не може описати це складними словами. Адже справжнє кохання часто проявляється не в красивих висловах, а в глибоких емоціях та відчуттях.
Часто ми, вважаючи, що божевільно кохаємо іншу людину, виходимо заміж, а через рік розуміємо, що помилилися. При цьому позиція героїні з фільму показує прямо протилежну ситуацію, коли люди не розуміють, що дуже сильно люблять, вважаючи, що всього лише поважають когось. Але варто статися кризі, як приходить усвідомлення, що життя без цієї людини не миле.
Ось чому питання, створювати сім'ю з кохання чи без нього, дуже складне.
Закоханість чи кохання?
Деякі люди плутають кохання і закоханість та створюють сім'ю на етапі, коли "метелики в животі" пурхають. Однак згодом, коли гормони заспокоюються, усвідомлюють, що поспішили.
Важливо розуміти, що пристрасть і потяг рано чи пізно відходять, і закоханість не завжди перетікає в глибоке і сильне почуття.
В результаті багато пар розпадаються через два роки. Адже саме стільки, згідно із загальноприйнятою думкою, триває закоханість. Раптом з'ясовується, що сімейне життя передбачає зіткнення з найрізноманітнішими випробуваннями: бідністю, зрадою, кризами та іншими проблемами. І пережити разом всі "пригоди" можна тільки за допомогою взаємоповаги, компромісів, довіри, щирого бажання пройти складний шлях разом, і це набагато серйозніше відчуття ніжності і пристрасті.
Про потреби чоловіка і дружини
Ми створюємо сім'ю, коли хочемо закрити свої потреби, причому у жінок і чоловіків вони неоднакові. Жінкам часто важливо отримати підтримку, фінансове забезпечення, розуміння і ласку з боку чоловіка. Чоловіки мріють про господарську, вірну, турботливу, надихаючу дружину.
Іноді бажання чоловіків і жінок збігаються і полягають у створенні сімейного вогнища і народженні дітей. Якщо хоча б одна потреба буде не закрита, людина починає відчувати себе нещасною.
Це про те, що часто одного кохання буває недостатньо, щоб отримати стосунки, про які мріється.
Ми можемо говорити "так, він мене так любить, але я не можу відповідати таким же чином" або "він мене любить, але мені мало цього". Виходить, що одного великого і світлого почуття все-таки не вистачає.
Якщо говорити про жінок, то вони можуть шукати кохання, маючи на увазі різні речі, наприклад, бажаючи відчувати себе привабливою, або вимагаючи батьківської турботи і підтримки від партнера. Іноді потреби змінюються з віком, що теж ускладнює розуміння того, що вважається ідеальним шлюбом.
Що робити?
Мудрі жінки можуть вибудувати ідеальний шлюб просто з хорошою людиною і при цьому відчувати себе абсолютно щасливими. Але важливо прояснити один момент: чи вміємо ми щиро любити інших, чи мріємо тільки про те, щоб отримувати любов у відповідь.
Якщо ви здатні помічати та цінувати позитивні якості вашого партнера, це створює міцний фундамент для щасливого подружнього життя. Такий підхід допомагає будувати гармонійні стосунки, де є місце для взаємоповаги, турботи, підтримки та душевного комфорту. Вміння бачити найкраще в людині — це запорука того, що ваш шлюб буде не просто формальністю, а справжнім союзом двох людей, які роблять одне одного щасливішими.