Звичайно, багато хто приготував свої очі та вуха, щоб дізнатися цю велику таємницю буття: як же зробити так, щоб раптом світ став казковим, усі навколо подобрішали, люди припинили заподіювати зло, а людина нарешті відчула себе щасливою, інформує Ukr.Media.
Маємо сюрприз — велика таємниця не така вже й велика. Тільки чомусь люди не бажають це приймати і застосовувати в житті. Хоча, як показує практика мільйонів щасливих людей, тема дієва. І найчудовіше, що абсолютно безкоштовна. Не потрібно бігати по жодних шаманах, не потрібно гриміти в барабани і тази, не потрібно міняти віру, немає потреби проходити якісь курси.
Варто зрозуміти одну річ: наше життя дуже круте і чарівне. У ньому дійсно для всіх всього вистачає: любові, ресурсів, емоцій, дружби тощо. Наш Всесвіт має безмежні можливості і готовий роздавати їх праворуч і ліворуч кожному. Точніше тому, хто ці можливості може взяти, а не проходити повз, мовляв, я сам все краще знаю, треба просто трохи попітніти, потерпіти, посходити з розуму і все буде.
Навіщо такі жертви?
Є простий спосіб, який зараз і розповімо. Комусь вперше в житті він потрапить на очі, а комусь нагадаємо і запропонуємо все ж почати його застосовувати, а не зберігати на верхній полиці у комірчині.
Так як же налагодити стосунки з людьми, які дорогі? Відстати від них усіх!
Не варто поспішати кидати виделкою чи що там зараз у вас у руці. Погляньте:
Якщо не складається з чоловіком чи партнером? Варто замислитися чому. Тому що людина постійно до цієї людини пристає: пристає зі своїми очікуваннями, зі своїми оцінками його дій, зі своїми перекроюваннями, зі своїми умовиводами, як має бути краще, а як робити не треба. Постійно необхідно його перемагати, щось доводити і ніби ставати вище на сходинку. Мовляв, дивись, яка я важлива людина поруч з тобою тут терплю живу! Бережи мене, а то як втратиш.
А в таємниці при цьому ще й думки блукають, що ви така ділова ковбаса і все погано у стосунках лише через іншу людину. Мовляв, варто змінити її, як життя заграє іншими барвами.
Ні, не так все. Потрібно від людини відстати. І пристати до себе: себе вивчати, себе слухати, себе розвивати і робити так, щоб навіть наодинці з собою було цікаво, суперово і здорово. Тоді зникне необхідність постійної боротьби з партнером. А боротьба — це ж спосіб завоювання любові такий прихований. Тобто, людина постійно мимоволі доводить свою значущість, випрошуючи любов.
Те саме стосується батьків. Нам здається, що в інших батьки крутіші, тому і життя склалося так чудово у їхніх дітей, ровесників наших тобто. А ми, мовляв, нещасні люди долею ображені. Ще ж наше улюблене — рятувати, допомагати, вчити життю, ображатися (це святе), доводити.
Зрозумійте! Батьки — це такі ж хлопець і дівчина, які одного разу зустрілися і побудували свої стосунки. Такі, які змогли і зуміли. І давали вони те, що могли, що виходило. Ви тут взагалі ні до чого. Ви дорослі тепер, у вас своя голова, своя дорога, свої сили і своя енергія. Користуйтеся всім цим багатством. Саме це і є ваше багатство і незліченні скрині з діамантами.
І навіть якщо ви підете їм наперекір, але виходячи із запиту своєї душі, знаючи, що це дійсно ваше, — в підсумку вони приймуть, підтягнуться і будуть щасливими разом з вами. А робити щось на зло — марнування життя. Причому всіх разом узятих учасників театру.
Відстаньте від них і займайтеся собою, своїм розвитком і своїм життям. Робіть це відкрито, усвідомлено, без всяких там наперекір.
Дитячий садок давно закінчився.
Про дітей вже здогадуєтеся? Навіщо постійно намагатися їх перекроювати, порівнювати з іншими, підлаштовувати під себе і свої бажання чи бачення світу? Взагалі-то у них своя епоха, свій світ і свій соціум. Вони зобов'язані йти по ньому теж самі, без причіпок. І якщо вам хотілося колись стати актрисою, то от беріть і йдіть вступайте до театрального училища, а не пхайте туди дитину. Ви теж жива людина і мрії ховати не час. Бо потім, через час, за свої витівки можете отримати такий стусан, що втратите дітей назавжди. Відречуться. І ще долю зламають, опинившись там, де не подобається.
Відстаньте від дітей. Давайте їм тільки те, що належить батькам, — підтримку, турботу і любов. Решту вони знайдуть самі.
Проаналізуйте всю свою поведінку і ставлення до всього і всіх. А потім візьміть і відстаньте від всього, до чого ви і не відноситесь безпосередньо.
У вас є ви — особистість, унікальний екземпляр і скарбниця даних. Невже не цікаво всім цим покористуватися, знайти це, докопатися і дістати?
Навіть подумки від усіх відстаньте. Друзі вміють дружити так, як уміють. На цьому крапка. Далекі родичі, тесті, свекрухи, тітки і дядьки — у кожного своя позиція в житті, своє місце, свій характер і думки. Не треба ні з ким змагатися, переконувати в чомусь або доводити.
Відстаньте від них усіх і пристаньте до себе із запитанням: «Чому я покинув себе? Навіщо я себе залишив і зайнявся взагалі іншими людьми? Мені що настільки байдуже на себе, що я і в куті запиленому почекаю?».
Знаєте чому немає розуміння з людьми? Тому що ви не хочете їх розуміти, ви лише бажаєте розуміти те, що подобається і потрібно вам... В цьому і криється проблема.
Довіра — це про те, щоб дістатися до віри у стосунки з іншими людьми через справжнього себе.
Єдині стосунки, де можна брати контроль у свої руки — стосунки із самим собою. Так, знову про любов до себе і повернулися. І будемо повертатися ще багато разів.
Тільки уявіть як же це чудово — нікого не чекати, якщо хочеться сходити в кіно або просто пройтися парком. Не витрачати час на смуток в затишні вечори через те, що хтось не такий або взагалі відсутній. А жити! Завжди відчувати кожен день і мить, насолоджуватися будь-якою погодою, станами і ситуаціями, вигадувати щось нове, розвивати улюблене, вчитися, читати, дивитися (навіть у стелю), сміятися, відчувати, дихати по-справжньому, а не в доказах і боротьбі.
І знаєте що найдивовижніше? Коли ви відчепитеся від усіх, знайдете зчеплення з собою, — то все навколо сплететься в щасливе добре мереживо вашого життя.
