Історія Шекспірівських Ромео і Джульєтти стала відомою у всьому світі й набула небувалої популярності. Їхній образ став символом щирого, чистого і вічного кохання. Про таке кохання мріємо ми й зараз, інформує Ukr.Media.
Далекі від реальності
Шекспіру вдалося розповісти неймовірно красиву історію. Щоправда, про її реальність говорити дуже складно. Чи могло в реальному житті статися подібне і чим закінчилася б така історія кохання?
У період постмодернізму діячі культури почали активно переосмислювати ті твори, які були створені до них. Свою альтернативну історію отримали й Ромео з Джульєттою. Однак, жодна з версій не виявилася щасливою.
На остаточний результат вплинули одразу кілька факторів. Перший: холодна підлога. Джульєтта пролежала на підлозі занадто довгий час. Цього було достатньо, щоб захворіти. При тому рівні медицини, це стало б практично смертним вироком для дівчини.
Другий: непристосованість до реального життя. Уявімо, що все склалося добре. Ромео і Джульєтті вдалося б втекти і створити сім'ю. Що б їх очікувало надалі? Життя аристократа в той час сильно відрізнялося від життя простого селянина або ремісника. У людей цієї категорії не було слуг. Їм доводилося всю домашню роботу виконувати самим.
Чи змогла б Джульєтта з цим усім впоратися? Навряд чи вона успішно виконувала б обов'язки домогосподарки. З часом ця обстановка вилилася б у сварки і невдоволення, а це означало б, що таке високе й чисте кохання було б приречене на крах стосунків.
Знайти когось ще
У житті кохання, подібне до Ромео і Джульєтти — не рідкість. Часто ми можемо бачити пари, які по вуха виявляються закохані в когось іншого. Однак, з часом, їхнє кохання сходить нанівець. Не всі з них знаходять у собі сили реанімувати своє кохання і позбутися образ і дратівливих факторів.
Найпопулярнішим способом піти від проблеми є коханець або коханка. Ця людина дозволяє пережити сильні емоції, почуття і здобути те, чого так сильно нам не вистачає.
Чи є такий спосіб прийнятним? І сучасне суспільство, і наші предки завжди засуджували подібні явища. Заборона на стосунки поза сім'єю також є в текстах світових релігій.
Виходить, що людина, яка наважилася на зраду переступає і закони моралі, і закони віри. Однак у всі часи знаходилися ті, хто був готовий переступити цю заборону. Деякі історії подібних зрад були покладені в основу творів і стали культовими.
Ця фраза, є дотепним і влучним спостереженням за людськими взаємовідносинами.
"Якщо чужа жінка подобається чоловікові більше, ніж своя, — значить, він в обох чогось недогледів".
З погляду психології, подібна поведінка часто зумовлена ефектом "новизни" та схильністю до ідеалізації невідомого. Це відображає універсальні механізми сприйняття, коли дистанція та відсутність рутини можуть надавати чужій людині ілюзорної чарівності. Водночас, власний партнер — фігура знайома, і часто саме через звичку, гідності залишаються непоміченими.
Зрада не вирішує проблему всередині пари. Вона лише тимчасово заглушує її, дозволяючи відволіктися від тих нюансів, які вже існують. Щоб знайти гармонію і щастя в особистому житті, потрібно не замовчувати проблему або робити винним партнера, а намагатися спільно реанімувати стосунки.
