Є енергія життя — Ерос. Є енергія смерті — Танатос. У кожній людині є ці енергії. Але в одних більше енергії життя, в інших — смерті. І люди з переважаючою енергією смерті поширюють своє випромінювання на інших. Це спрощений опис, інформує Ukr.Media.
Якось поїхали на природу всією компанією. Колеги зібралися і вирішили влаштувати пікнік. І вирушили на озеро.
Там розводили багаття. Ягоди збирали, гриби. Смачно поїли на свіжому повітрі. І прибрали за собою, хороші, відповідальні люди. Ніхто не напився, не посварився, всі із задоволенням відпочили. А керівник цієї маленької організації спостерігав за одним перспективним молодим співробітником.
Цей енергійний співробітник завжди був точний, охайний, проходив різні тренінги, займався саморозвитком, часто цитував мотиваційні афоризми. Але щось тривожило начальника. Непокоїло. Він не міг зрозуміти, в чому справа? І в вільній обстановці спостерігав за хлопцем.
Можна було назбирати гілок для багаття. Їх повно було в лісі. А співробітник із собою взяв гострий топірець і почав обрубувати гілки у дерев. Із задоволенням! Його зупинили, показали, як збирати хмиз. Ну гаразд, він підкорився. А потім нарвав величезний букет лісових квітів, дівчині вручив з усмішкою. З коренем вирвав. Ну навіщо? Тільки приїхали. Квіти швидко зів'яли. Лісові квіти швидко в'януть і втрачають свою красу. Ними краще просто милуватися...
Дівчина так і сказала. Хлопець розсердився, але стримався. І пішов камінням кидати в пуголовків. Розмірковував про щось і кидав каміння. Намагаючись влучити в саму гущу. Його зупинили. І знову він роздратувався, але стерпів.
І ось такі дрібні вчинки насторожили начальника. І недаремно. Потім саме цей співробітник звернувся до вищого керівництва і запропонував себе на посаду керівника. Тому що начальник старий і хворий. Він може померти. Ось статистика смертей людей у такому віці. І хто тоді працюватиме, виконуватиме план? А я високоефективний, натренований. Так, Петро Іванич мене взяв на роботу і всіляко просував. Не сперечаюся. Але моя ефективність вища. Беріть мене. А його відправте на пенсію або просто звільніть. Нічого особистого, просто так буде корисніше. Люди ж помирають, чи не так? А старі та хворі помирають частіше.
Між іншим, з цим енергійним співробітником усі відмовлялися працювати в одному кабінеті. Всі починали хворіти. І невдачі починалися. І розмовляти з цією людиною теж намагалися поменше, — він говорив ввічливо. Але в основному на теми вбивств, смертей, аварій, катастроф, невиліковних хвороб тощо.
Потім він сам звільнився. Знайшов роботу кращу, в крематорії. І там, кажуть, досяг хорошого становища. І виглядати став чудово, погладшав, рум'яний такий, губи червоні... Дуже полюбив свою нову роботу, тільки про неї і говорив при зустрічі. Дуже детально описував різні новинки.
Якщо людина всі розмови зводить до аварій, руйнувань, загибелі, нещасних випадків, якщо захоплено обговорює чиєсь горе або хворобу, якщо любить препарувати, формальною сухою логікою позбавляти надії, якщо висміює емоції та високі почуття, з нею щось не так. Нею керує Танатос, бог смерті.
Одна дівчинка більше за все на світі любила дивитися, як бабуся патрає куплену курку. Колись курей непатраними продавали. І дівчинка очей не зводила з процесу. А потім з апетитом їла суп, коментуючи частини тушки. Вона була хороша. І потім стала прекрасним патологоанатомом.
Це не погані люди. Але дещо інші, знаєте. Важко з ними. Залишається сподіватися, що вони знайдуть себе в хорошій професії, соціально-корисній. Або присвятять своє життя написанню сухих наукових книг, де доводиться, що нічого чудесного немає.
