Є один сумний знак нелюбові: від дотиків відсторонюються, інформує Ukr.Media.
Це можуть робити грубо і явно. «Шарахаються», так кажуть.
А можуть спочатку інстинктивно, майже непомітно відсторонитися. Злегка, ледь-ледь. А потім зробити зусилля і стерпіти. Навіть обійняти холодними вимученими обіймами.
Але от це майже непомітне відсторонення, яке ви вловлюєте — вірна ознака, що любові немає.
Коли відсторонюються різко, це може бути сваркою, образою, гнівом, бажанням покарати... Це ще не безнадійність, якщо людина розсерджена і ображена.
А от якщо все добре на вигляд, якщо не було сварки, якщо все як зазвичай, а виникло це крихітне, малопомітне відсторонення від дотиків — справа погана. Це фізична неприязнь. Легка відраза. Та сама легка відраза, яку Ніцше вважав умовою дружби між чоловіком і жінкою. Дружби без натяку на близькість.
Але він був неправий. Легка фізична відраза і дружбу робить неможливою. Неважливо, якої статі друзі. Якщо друг уникає дотиків, хоча й приховує це, він вам більше не друг. І секундне зволікання при рукостисканні — теж погана ознака.
А в любові це ознака смертельна. Любов — це бажання бути якомога ближче до коханого. Бажання відчувати коханого якомога більш повно і близько.
Ми тягнемося до коханого. Як квітка до сонячного світла і тепла.
І відсторонюємося від неприємного. Інстинктивно, миттєво, несвідомо.
Можна потім виправити реакцію, стерпіти, відповісти на обійми, але перше ухилення все розповість за нас.
Перша ознака, що людину розлюбили — прагнення уникнути дотиків. Навіть якщо все добре. Все звично.
Ми сприймаємо його як неприємний об'єкт. Або він нас...
Це сумний знак. Тому що шансів воскресити любов дуже мало...
Дотик — граничний вияв близькості між людьми. І якщо він неприємний, неприємна і близькість. А любов — це бажання бути якомога ближче.
Ось сумний знак нелюбові, яку й сама людина ще може не усвідомлювати. Інстинктивне бажання відсунутися й ухилитися...
