Коли ми намагаємося позбутися негативного мислення, ми можемо відчути себе ментально паралізованими.
Що більше людина зосереджує увагу на негативі — помічаючи, наскільки це неприємно, і намагаючись позбутися його, — то більше вона відволікається від повсякденних обов'язків. У результаті позитивне мислення змушує людину почуватися менш щасливою, ніж передбачалося.
У психології це відомо як "ефект білого ведмедя" (завдяки експерименту, де людей просили не думати про білого ведмедя, через що вони думали про нього ще частіше).
Недолік позитивного мислення полягає в тому, що воно притупляє прогнозування подій. Коли ми в чомусь не впевнені, а потім переконуємося в цьому, нам легше звикнути до невдачі, ніж якби ми думали, що все й так буде добре. Коли переконання й досвід не збігаються, ми лякаємося й опиняємося в глухому куті.
Це явище часто називають "токсичною позитивністю" — ідеєю, що потрібно завжди бути щасливим і ігнорувати негативні емоції та реалії.
Ось чому позитивне мислення так обмежене.
Зміни краще починати не з боротьби, а з прийняття. Скажіть собі, що ви зараз переживаєте, не бійтеся своїх думок. Так ви краще витримаєте життєві випробування, ніж інші люди, бо не витрачатимете енергію на опір і бажання замаскувати страх під упевненість.
