Він стверджує, що після смерті людина переходить в паралельний світ.
Дослідник говорить, що життя людини схоже на багаторічну рослину, яка завжди повертається, щоб знову зацвісти в мультівсесвіту. Все, що ми бачимо, існує завдяки нашій свідомості, вважає учений. Роберт Ланца підкреслив, що люди вірять в смерть, тому що їх так вчать, або тому що свідомість асоціює життя з функціонуванням внутрішніх органів. Ланц вважає, що смерть не є абсолютним завершенням життя, а являє собою перехід у паралельний світ.
У фізиці давно існує теорія про нескінченному числі Всесвітів з різними варіаціями ситуацій і людей. Все, що може статися, вже десь відбувається, а отже, смерть не може існувати в принципі.
На думку вченого, раніше розробленої ним концепції біоцентризму випливає, що енергія, що становить суть людської природи, після смерті лише вивільняється і нікуди не зникає з реальності.
Роберт Ланза в 2014 році увійшов до рейтингу 100 найбільш впливових людей у світі, який складається журналом «TIME Magazine». Він відомий дослідженнями стовбурових клітин та проведенням випробувань нових методів лікування сліпоти. Однак поряд з дослідженнями, цілком «вписуються» в поточну наукову картину світу, вчений розробляє вкрай специфічну теорію, яку він назвав біоцентризмом. В загальних рисах концепція біоцентричного всесвіту передбачає, що біологія є центральним і ключовим для розуміння світу наукою, а час і простір являють собою, в першу чергу, продукт людського сприйняття. При цьому звичний нам Всесвіт, у відповідності з теорією вченого, є лише однією з нескінченної безлічі її паралельно існуючих варіацій (подібне припущення, як вважає Ланза, цілком можна пов'язати з сучасними уявленнями про квантової фізики).
Вчений стверджує, що свідомість людини являє собою особливу енергію, яка після смерті перестає бути обмежена рамками даного світу, і спрямовується в одну з паралельних всесвітів, де знову знаходить форму людини.
За словами вченого, в іншому світі люди саме починають нове життя, а не продовжують стару, проте ставитися до цього він пропонує до перегляду хороших серіалів — додивившись якої-небудь з них, глядач деякий час сумує за героям, але потім знаходить новий серіал, і починає з інтересом стежити за ним. За словами вченого, його концепцію постійного переродження в паралельних світах можна уявити нескінченної стопкою компакт-дисками з усіма мислимими сюжетами.
Роберт Ланца – провідний вчений у галузі теорії біоцентризму, науковий керівник Advanced Cell Technology. Він висунув припущення, що смерть не є завершальним етапом життя людського організму.
Зараз Роберту Підлозі Ланца, професор Інституту регенеративної медицини в Університеті Уейк Форест, Школа медицини, – 58 років. Він більше відомий своїми дослідженнями в області вивчення стовбурових клітин. У 2001 році Ланца був одним з перших, хто вирішив клонувати зникаючі види тварин, і в 2003 році клонував зникаючий вид дикого бика, використовуючи заморожені клітини шкіри тварини, яка померла у Зоопарку Сан-Дієго майже чверть століття тому. Автор понад 30 книжок, серед яких: «Ембріональні стовбурові клітини, як відновити зір сліпого пацієнта», «Всесвіт у вашій голові».
Біоцентризм, нова наукова теорія Роберта Ланца, відрізняється від класичного біоцентризму тим, що на чолі кута стоять не тільки інтереси живої природи, але і Всесвіту в цілому, а керує всією цією системою осіб. Але управляє не в звичному антропоцентричному сенсі, коли людина вільна розпоряджатися природними ресурсами, як їй заманеться, а більше у філософському, коли людина не просто живе в гармонії з навколишнім світом, а створює світ силою однієї лише думки.
У квантовій фізиці стверджується, що абсолютно неможливо передбачити деякі події. Замість цього є широкий спектр можливих траєкторій розвитку з різним ступенем ймовірності їх здійснення. З позиції існування «багатьох світів» (Multiverse) можна стверджувати, що кожне з цих можливих подій відповідає події, що відбувається в іншій Всесвіт.
Біоцентризм уточнює цю ідею: існує нескінченна кількість Всесвітів, у яких відбуваються різні варіанти подій. Простіше кажучи, припустимо наступний сценарій: ви сідаєте в таксі і потрапляєте в аварію. В іншому можливий сценарій події ви раптом передумаєте, не станете пасажиром цього злощасного авто і відповідно уникнете аварії. Таким чином, ви, точніше вже друге ваше «ви», перебуваєте в іншому Всесвіту, в іншому потоці подій. При цьому всі можливі простору існують одночасно один з одним незалежно від того, що відбувається в будь-якому з них.
На жаль, але рано чи пізно організм людини гине. Однак, можливо, що самосвідомість зберігається ще деякий час у вигляді електричних імпульсів, що проходять через нейрони в корі головного мозку. За твердженням Роберт Ланца, це відчуття не зникає після смерті. Це твердження базується на законі збереження енергії, який свідчить, що енергія ніколи не зникає, вона не може бути створена або знищена. Професор зробив припущення, що ця енергія здатна «перетікати» з одного світу в інший.
Ланца розглядає експеримент, який був опублікований в журналі Science. У цьому експерименті показано, що вчені можуть впливати на поведінку мікрочастинок в минулому часі. Це твердження є своєрідним продовженням експериментів, які доводять теорію квантової суперпозиції. Частинкам «довелося вирішити», як вести себе, коли по них ударяв світлоделітель. Вчені поперемінно включали світлоделітели і могли не тільки вгадати поведінку фотонів, але і вплинути на рішення цих частинок. Виходить, що спостерігач сам вирішив подальшу реакцію фотона. І, отже, фотон в один і той же час опинився в двох різних місцях.
Чому спостереження змінюють те, що відбувається? Відповідь Ланца: «Тому що реальність – це процес, що вимагає участі нашої свідомості».
Таким чином, незалежно від вибору ви є одночасно і спостерігачем, і тим, хто виробляє сама дія. Зв'язок між цим експериментом і повсякденним життям виходить за рамки наших звичайних класичних уявлень про простір і час, заявляють прихильники теорії біоцентризму.
Простір і час не є реальними предметами, ми просто думаємо, що вони є насправді. Все, що ви бачите прямо зараз, – це вихор інформації, що проходить через свідомість. Простір і час – просто інструменти для вимірювання абстрактних і конкретних речей. Якщо це так, то й смерть не існує у позачасовому замкнутому світі, впевнений Роберт Ланца.
Про щось подібне писав ще Альберт Ейнштейн: «Тепер Besso (старий друг) відійшов від цього дивного світу трохи раніше за мене. Це нічого не значить. Ми... знаємо, що різниця між минулим, сьогоденням і майбутнім – тільки стійка ілюзія.
Безсмертя не означає безстрокове існування в часі без кінця, але швидше означає існування поза часом.
Це стало ясно після смерті моєї сестри Христини. Після огляду тіла в лікарні я вийшов поговорити з членами сім'ї. Чоловік Крістіни, Ед, почав ридати. На кілька хвилин я відчув, як долаю провінціалізм нашого часу. Я думав про енергії і експерименти, які показують, що одна мікрочастинка може пройти через два отвори в один і той же час. Христина була живою і мертвою одночасно, вона була поза часом».
Прихильники біоцентризму стверджують, що люди сплять в даний час, що все навколо впорядковано і передбачувано. Навколишній світ – це фантазії, що приводяться в рух розумом. «Нас вчили, що ми просто набір клітин, і помираємо, коли наші тіла зношуються. І все, – пояснює Роберт Ланца. – Але довгий список наукових експериментів передбачає, що наша віра в смерть грунтується на помилковій передумові існування світу незалежно від нас – Великий спостерігач».
Іншими словами, ніщо не може існувати без свідомості: наш розум використовує всі ресурси, щоб об'єднати простір і час в один усвідомлюваний потік. «Як би не розвивалися шляху наших майбутніх концепцій, дослідження зовнішнього світу призвело до висновку, що зміст свідомості є кінцевою реальністю», – зауважував свого часу Юджин Вігнер, лауреат Нобелівської премії з фізики за 1963 рік.
Отже, згідно Роберту Ланца, фізичне життя – не випадковість, а зумовленість. І навіть після смерті свідомість завжди буде в сьогоденні, збалансовано між нескінченним минулим і невизначеним майбутнім, являючи собою переміщення між реальностями по краю часу з новими пригодами, зустрічами нових і старих друзів.
Біоцентризм, також відомий як біоцентричний всесвіт, теорія, запропонована в 2007 американським вченим Робертом Ланзой. У цьому поданні життя і біологія є головними в тому, щоб бути, насправді, і космосі — життя створює всесвіт, а не навпаки. Біоцентризм стверджує, що поточні теорії матеріального світу не працюють, та ніколи не можуть робитися працювати, поки вони повністю не становлять життя і свідомість. Біоцентрична теорія Лензи ґрунтується на квантовій фізиці. У той час як фізику вважають фундаментальною для дослідження всесвіту, і хімії, фундаментальною для дослідження життя, біоцентризм поміщає біологію перед іншими науками, щоб зробити теорію всього.
Кожна людина боїться смерті. Люди вірять у смерть тому, що їм кажуть, що вони помруть. Ми (за винятком віруючих) думаємо, що ми - це наше тіло, яке вмирає.
Проте відомий вчений-біолог Роберт Ланца об'єднує науку з безсмертям нашого "Я". Нова теорія отримала назву "біоцентризм". Вона базується на квантовій фізиці, додавши "життя" у її рівняння. Відомим аспектом квантової фізики є те, що певні події можна передбачити абсолютно точно. Насправді, існує нескінченна кількість різних результатів, що мають різну ймовірність. Можливе пояснення говорить, що кожен з цих можливих результатів відповідає різним всесвітам ("мультивсесвіт").
Нова теорія розробляє ці питання. Зокрема, розглядається ідея існування безлічі всесвітів. Все, що може статися, обов'язково відбувається в одній з них. Реальний смерті не існує ні в яких сценаріях. Одночасно існують всі всесвіти, і не залежать від того, що відбувається в кожній з них. Живе почуття - " Хто я?" - знаходиться в джерелі енергії потужністю 20 Вт , що діє в мозку. Але ця енергія йде не на смерть. Одна з аксіом науки полягає в тому, що енергія не може бути ні створена, ні знищена, і свідомість померлого пробуджується в якійсь паралельній всесвіту. Нову теорію визнає все більше вчених, особливо, біологів.
У теорії Ланци біоцентризму є сім принципів:
1. Що ми відчуваємо, оскільки дійсність - процес, який залучає нашу свідомість. "Зовнішня" дійсність, якщо це існувало, повинна буде за визначенням існувати в космосі. Але це безглуздо, тому що простір і час не абсолютні факти, а швидше інструменти розуму тварин і людини.
2. Наше зовнішнє і внутрішнє сприйняття нерозривно пов'язані. Вони - дві сторони однієї медалі і не можуть бути розведені від один одного.
3. Поведінка субатомних частинок, дійсно всі частинки і об'єкти, нерозривно пов'язано з присутністю спостерігача. Без присутності свідомого спостерігача вони в кращому випадку існують в невизначеному державі хвиль ймовірності.
4. Без свідомості "питання" живе в невизначеній державі ймовірності. Будь-який всесвіт, який, можливо, передував свідомості тільки, існував в державі ймовірності.
5. Структура всесвіту зрозуміла тільки через біоцентризм. Всесвіт точно налаштований для життя, який має прекрасний сенс, оскільки життя створює всесвіт, а не навпаки. "Всесвіт" - просто повна просторово-часова логіка.
6. У часу немає реального існування за межами чуттєвого сприйняття тварин. Це - процес, яким ми відчуваємо зміни у всесвіті.
7. Простір, як час, не є об'єктом або річчю. Простір - інша форма нашого розуміння тварин і не має незалежної дійсності. Ми несемо простір і час навколо з нами як черепахи з раковинами. Таким чином, немає ніякої абсолютної самосуществующей матриці, в якій фізичні явища відбуваються незалежні від життя.
