Виявляється, Сонячна система зовсім не така, як ми звикли думати. Земля — кругла, Меркурій — найгарячіша планета, а Сонце — жовте.

Здавалося б, це прості істини, відомі навіть тим, хто не відвідував шкільні уроки астрономії. Насправді ж все трохи інакше, передає Ukr.Media.

Ми зібрали для вас кілька досить поширених помилок з повним їх викриттям.

Земля має форму ідеального фара?

Це так і не так одночасно. Форма Землі постійно змінюється через безперервного руху літосферних плит. Звичайно, швидкість його невелика — в середньому вона становить не більше 5 см в рік, — однак це впливає на «профіль» нашої планети, який далекий від ідеальної гладкості.

Виявляється, Сонячна система зовсім не така, як ми звикли думати. Земля — кругла, Меркурій — найгарячіша планета, а Сонце — жовте.

Втім, сенсаційні знімки, нібито показують справжню форму Землі, — не що інше, як гравітаційна модель планети. Вона була створена на основі даних із супутників і не демонструє істинної форми небесного тіла, а лише показує відмінність в силі тяжіння в різних місцях планети.

Виявляється, Сонячна система зовсім не така, як ми звикли думати. Земля — кругла, Меркурій — найгарячіша планета, а Сонце — жовте.

У Місяця є темна сторона?

Існує досить популярна омана, що сонячні промені освітлюють лише одну сторону Місяця, в той час як інша завжди залишається темною. Це переконання виникло через те, що наш супутник завжди повернений до Землі однією стороною, а друга залишається недоступною земним спостерігачам.

Насправді ж Сонце однаково зігріває і видиму та невидиму частину Місяця. Справа в тому, що період обертання Місяця навколо своєї осі збігається з періодом власного обертання супутника навколо Землі, саме тому ми можемо спостерігати тільки одне її півкуля.

Виявляється, Сонячна система зовсім не така, як ми звикли думати. Земля — кругла, Меркурій — найгарячіша планета, а Сонце — жовте.

Температура на поверхні Меркурія вище, ніж на інших планетах?

Здавалося б, все логічно — Меркурій перебуває найближче до Сонця, а значить, і температура його поверхні вища, ніж на інших планетах. Однак сама «гаряча» планета Сонячної системи — Венера, хоча розташована вона більш ніж на 50 млн км далі від сонця, ніж її космічний сусід. Середня денна температура на Меркурії складає близько 350 °C, тоді як у поверхні Венери вона досягає майже 480 °С.

Насправді ж температура на поверхні планети залежить від атмосфери. На Меркурії вона практично відсутня, тоді як атмосфера Венери майже повністю складається з вуглекислого газу, дуже щільна. З-за її високої щільності на поверхні планети утворюється сильний парниковий ефект, який і робить планету по-справжньому спекотним місцем.

Виявляється, Сонячна система зовсім не така, як ми звикли думати. Земля — кругла, Меркурій — найгарячіша планета, а Сонце — жовте.

Сонце являє собою гіганську вогненну кулю?

Всі знають, що температура поверхні Сонця дуже велика — понад 5 700 °C. Тому логічно припустити, що наше світило палахкотить, як гігантське вогнище. Однак це не так. Те, що ми приймаємо за вогонь, насправді теплова і світлова енергія, яка виділяється в процесі термоядерної реакції, що відбувається в сонячному ядрі.

Термоядерна реакція — це перетворення одних елементів в інші, що супроводжується викидом теплової і світлової енергії. Вона проходить через всі сонячні шари, досягаючи верхнього — фотосфери, яка і здається нам палаючою.

Виявляється, Сонячна система зовсім не така, як ми звикли думати. Земля — кругла, Меркурій — найгарячіша планета, а Сонце — жовте.

Сонце має жовтий колір?

Кожному, хто хоч трохи знайомий з астрономією, відомо, що Сонце відноситься до категорії зірок, іменованих жовтими карликами. Тому цілком логічно припустити, що наше світило має жовтий колір. Насправді ж, як і інші жовті карлики, Сонце абсолютно біле.

Але чому ж людський зір бачить його саме жовтим? Виявляється, вся справа в земній атмосфері. Як відомо, найкраще вона пропускає довгі хвилі, що знаходяться в жовто-червоної частини спектру. Короткі ж хвилі з зелено-фіолетової частини спектра, в якій переважно випромінює Сонце, атмосфера розсіює. Завдяки цьому ефекту наша зірка і здається спостерігачеві з Землі жовтою. Проте варто тільки покинути межі земної атмосфери, як Сонце «знайде» свій справжній колір.

Виявляється, Сонячна система зовсім не така, як ми звикли думати. Земля — кругла, Меркурій — найгарячіша планета, а Сонце — жовте.

У відкритому космосі людина без скафандра вибухне?

Причиною цього оману стали, звичайно ж, голлівудські фільми, що демонструють страшні сцени загибелі людей, що опинилися за бортом космічного корабля.

Насправді наша шкіра досить еластична і цілком здатна утримати всі внутрішні органи на місцях. Стінки судин захистять кров від закипання також завдяки своїй еластичності. Крім того, при відсутності зовнішнього тиску — а його у відкритому космосі немає — температура кипіння крові піднімається до 46 °С, що істотно вище температури людського тіла.

А ось вода, укладена в клітинах шкіри, почне закипати, і людина все-таки трохи збільшиться в розмірах, проте абсолютно точно не вибухне.

Справжньою причиною загибелі людини стане кисневе голодування. Через 15 секунд після того як людина опиниться у відкритому космосі без скафандра, воно викличе втрату свідомості, а через 2 хвилини — смерть.

Виявляється, Сонячна система зовсім не така, як ми звикли думати. Земля — кругла, Меркурій — найгарячіша планета, а Сонце — жовте.

Взимку Земля далі від Сонця, ніж влітку?

Ще один міф, який здається досить логічним. Все просто: якщо взимку холодніше, ніж влітку, значить, Земля «тікає» від своєї зірки. Проте в реальності все в точності навпаки — у холодну пору року наша планета 5 млн км ближче до Сонця, ніж влітку. Чому ж взимку ми кутаємося в одяг, а влітку купаємося і загоряємо?

Справа в тому, що, крім обертання навколо Сонця, Земля і здійснює обертів навколо своєї осі, за рахунок чого відбувається зміна дня і ночі. Вісь, яка проходить через північний і південний полюси, знаходиться не перпендикулярно орбіті і потрапляють на неї сонячних променів. Таким чином, одну половину року велика частина сонячного тепла потрапляє на південну півкулю, а протягом іншого півріччя — на північну, що і призводить до зміни пір року.

Як відомо, зими в південній півкулі тепліше, ніж у північній. Це пояснюється тим, що найближче Земля підходить до Сонця в січні, тобто тоді, коли в південній півкулі панує календарне літо.

Виявляється, Сонячна система зовсім не така, як ми звикли думати. Земля — кругла, Меркурій — найгарячіша планета, а Сонце — жовте.