Нічні дощі з рубінів і сапфірів зафіксовані вченими з британського університету Уоріка в атмосфері екзопланети HAT-P-7 b, передає Ukr.Media.
Про своє відкриття фахівці написали в статті, опублікованій в журналі Nature Astronomy.
За словами Девіда Армстронга, він разом з колегами кілька років спостерігав за атмосферою цієї планети, існування якої було підтверджене орбітальним телескопом "Кеплер". Їм вдалося зафіксувати, що на її нічній стороні утворюються хмари, які потім сильними вітрами переганяються на південний бік, де випаровуються. При цьому швидкість вітру часто змінюється.
Вчені підкреслюють, що це перший приклад існування погоди на газовому гіганті поза Сонячною системою. До речі, температура атмосфери Kepler-2b (друга назва екзопланети), віддаленої від Землі на тисячу світлових років, становить понад 2500 градусів на денній стороні і приблизно 1300 – на протилежній.
Протягом чотирьох років астрономи, вивчаючи HAT-P-7 b через орбітальний телескоп, детально прослідкували зміни в її яскравості, спектрі та характеристиках. Виявилося, що найбільш яскрава і гаряча точка в атмосфері HAT-P-7b постійно рухалася. З цього вчені зробили висновки, що в повітрі планети вирують потужні шторми, що приганяють холодні повітряні маси і хмари з нічного боку. На думку вчених, ці хмари складаються з корунду. Саме цей мінерал є основою сапфірів, рубінів та інших дорогоцінних каменів. Тож такі хмари, якщо вони затримуються на нічній стороні, де ця сполука може існувати в рідкому стані, можуть насичувати нижні шари атмосфери HAT-P-7b "рубіновими" і "сапфіровими" краплями.
Дослідники припускають, що такі "дорогоцінні" хмари утворюються на кордоні між денною та нічною стороною HAT-P-7b, де температури досить низькі для конденсації сапфірів і рубінів з парів корунду.
Звідти вони переносяться потужними вітрами на освітлену сторону планети, де швидко закривають атмосферу, підвищуючи її відбивну здатність, що веде до її різкого охолодження. В результаті вітри послаблюються, і транспортування хмар з нічної на денну сторону припиняється. Хмари поступово випаровуються, і цикл їх народження і знищення повторюється заново.
