Моїй сестрі тридцять, передає Ukr.Media.
І ось їй вистачило духу, — вона починає життя заново. Йде з нагрітого місця, на якому вісім років і тепер... з чистого аркуша. Скажу вам, я нітрохи не переживаю, тому що з усієї нашої родини я впевнена у ній, як ні в кого. Знаю, ти прочитаєш це, так от, не треба мені відповідати. Ніде. Тут не треба і говорити зі мною про це не треба теж.
Я захоплююся людьми, здатними почати заново, незважаючи на вік. Вихід у відкритий океан із зони комфорту дорослій людині дається складніше, ніж дитині. Якщо ви ще здатні, у вас живе маленький за паспортом, але дуже дорослий по суті.
Я щаслива, що мене оточують подібні приклади.
Моя мама присвятила життя нашій сім'ї і через двадцять п'ять років повернулася до справи свого життя – до музики. І яке це щастя, скажу я вам, спостерігати за нею, а іноді, якщо пощастить, слухати гру її учнів: сьогодні, через місяць. Вони так швидко з людей не знають нот перетворюються у музикантів.
Мій дідусь в шістдесят п'ять років став собачим перукарем. Така професія теж є. Уявляєте?! Він навчився стригти пуделів.
Як важливо не замикатися на те, чого навчився. Як важливо продовжувати шукати себе до тих пір, поки не знайдеш Свою Справу.
Будь ласка, підтримайте себе в цьому, підтримайте близьких.
Головне вв'язатись у справу. Я вам гарантую, далі дорога, як досвідчений шофер, який буде направляти вас сама.
П. с. Я щаслива, що, закінчивши університет, поклала свій червоний диплом психолога в коробку від взуття високо на антресолі і пішла іншим шляхом. І, якщо потрібно буде повторити крок у бік не по дорозі, передбаченому заздалегідь, зроблю це обов'язково. В коробці, на антресолі місце є.
Робота повинна бути такою, щоб, збудивши вас вночі, ви раділи безсонні і робили свою справу з посмішкою і за милу душу. Ось і я сьогодні вночі не спала. І дуже рада цьому.
