На посушливих напівпустельних рівнинах Намібії можна зустріти рівні округлі "лисини" діаметром кілька метрів. Спостереження показали, що ці повністю позбавлені трави "відьмині кола" оточені ділянками незвично густої рослинності. Вони проходять свій життєвий цикл, протягом декількох десятиліть збільшуючись у розмірах, після чого знову заростають злаками, передає Ukr.Media.
Природа африканських "відьомських кіл" залишається невстановленою. Існують гіпотези, які пов'язують їх появу з дією токсину, який міститься в місцевих рослинах Euphorbia damarana, з діяльністю термітів Psammotermes allocerus та іншими факторами. Коріна Тарнита (Corina Tarnita) з Прінстонського університету і її колеги запропонували свою версію.
Вчені помітили, що тієї кількості опадів, що випадає в цій місцевості, достатньо для нормального росту злаків, але недостатньо для формування безперервного трав'яного покриву. Це змусило припустити існування якогось природного механізму, який викликає нерівномірний розподіл рослинності з утворенням "відьомських кіл".
Автори змоделювали динаміку життя місцевих колоній термітів, які також змінюються протягом років та десятиріч, утворюючи приховану під землею складну структуру, близьку за формою до шестигранним стільників бджіл. Крім того, була підготовлена модель динаміки розподілу рослинного покриву в умовах нерівномірного і обмеженого доступу до вологи. Об'єднавши обидві моделі, Тарнита і її колеги показали, як їх спільна дія може створювати "відьмині кола" на африканських рівнинах.
Збільшується в розмірах колонія термітів змінює напрямки підземних течій води, і ділянки зниженої вологості відображаються на поверхні позбавленим рослинності колом. Таке коло оточене вузькою смугою грунту, трохи сильніше насиченою вологою. І дійсно, по краях "відьомських кіл" в Намібії спостерігається більш високий ріст трави.
Запропонована вченими здвоєна "термітно-рослинна" модель передбачила появу і інших особливостей рослинності, які не так яскраво виражені і досі вислизали від уваги спеціалістів: невеликих густих "купин" між "ведьміними колами" – ретельні польові роботи підтвердили, що і ці структури можна знайти в Намібії.
