Клінічна смерть – це досить рідкісне явище. Однак у переважній більшості випадків після неї у людей в пам'яті залишаються в основному позитивні емоції, навіть якщо до цієї стадії призвели дуже хворобливі ушкодження. До такого висновку прийшли бельгійські вчені, які проаналізували розповіді пережили це явище пацієнтів і сопоставившие їх з активністю мозку у непритомному стані, передає Ukr.Media.
Люди, що мали настільки незвичайний досвід, описували його як багата емоціями переживання з відчуттями, що не відповідають тілесним, і тунелями світла.
Стівен Лаурейс (Steven Laureys), нейробіолог з університету Льєжа, який працює з людьми у комі і вегетативному стані, почав дослідження після того, як його пацієнти розповіли йому про власному переживанні клінічної смерті.
"Я продовжував слухати ці неймовірні історії під час консультацій, – говорить він. – Враховуючи аномальну активність мозку під час зупинки серця або травми, спогади виявилися вражаюче багатими. Це було дуже привабливо".
Існує кілька гіпотез, які пояснюють виникнення таких спогадів: наприклад, обмеження постачання кисню в мозок або пошкодження контролюючих емоції областей.
Команда Лаурейса проаналізувала 190 задокументованих розповідей про досвід клінічної смерті і зіставила їх з історіями "смерті" пацієнтів під час утоплення, зупинки серця, травм голови. Потім вчені вдалися до статистичного аналізу і використовували так звану шкалу Грейсона, що дозволяє оцінити інтенсивність різних особливостей клінічної смерті.
Найбільш часто клінічну смерть переживають люди, що потрапили в реанімацію після серйозних травм голови, пишуть вчені у статті журналу Frontiers in Human Neuroscience. Нерідко такий досвід переживають і люди, яких врятували від утоплення. При цьому розповіді пацієнтів різняться в залежності від характеру травм, отриманих ними.
Найбільш загальною рисою виявилося всепоглинаюче почуття спокою. Наступним найбільш поширеним відчуттям стало відчуття виходу з тілесної оболонки. Багато людей відчули зміну сприйняття.
Лише в поодиноких випадках люди говорили про негативний досвід. Дуже рідко пацієнти переживали клінічну смерть так, як її показують у фільмах, тобто з пробегающими спогадами з минулого життя або баченнями майбутнього.
Команда Лаурейса тепер постарається знайти об'єктивне пояснення всім цим явищам. Для цього вчені будуть сканувати мозок людей, які перебувають у вегетативному стані чи комі. Мета цієї роботи – зрозуміти, якими процесами в головному мозку викликані спогади про досвід клінічної смерті, і тим самим розширити уявлення науки про свідомість людини.
