У цьому новому дослідженні групою вчених на чолі з Емілі Сарафьян (Emily Sarafian), докторантом факультету геології і геофізики Массачусетського технологічного інституту, США, показано, що мантія Землі під океанами – шар, що тягнеться від кори Землі до її внутрішнього рідкого ядра – майже на 60 градусів Цельсія гаряче, ніж вважалося раніше. Ці знахідки допоможуть вченим більш точно моделювати багато геодинамічні процеси, включаючи тектоніку плит, говорять автори дослідження.
Для визначення температур в тому чи іншому шарі мантії Землі вчені використовують метод, заснований на залежності температури плавлення суміші гірських порід від її складу. В лабораторії готується суміш порошків гірських порід, що відповідає складу речовини мантії в досліджуваній точці, яка потім нагрівається до плавлення при тиску, рівному тиску в досліджуваній точці мантії. Однак при використанні цього методу має місце суттєва похибка, пов'язана з урахуванням води, яка значно знижує теплоту плавлення суміші гірських порід.
Породи мантії містять невелику кількість води, проте забезпечити «правильне» вміст води в штучно створених лабораторних зразках надзвичайно важко, каже Сарафьян. Крім того, повітря в лабораторії також містить деяку кількість вологи, що додатково погіршує ситуацію. Для вирішення цієї проблеми вчені проводили «абсолютно сухі» лабораторні експерименти, а потім математично враховували знижує температуру плавлення порід вплив води.
У своєму дослідженні Сарафьян і її колеги показали, що ці «сухі» експерименти насправді не були абсолютно «сухими»: готують у лабораторії модельні суміші містили приблизно стільки ж води, скільки містять розплавлені породи мантії Землі. Отже, «поправка на воду» проводилася некоректно, показують Сарафьян і колеги. Відмова від цієї поправки дає зниження розрахованої температури мантії Землі в зоні під океанами приблизно на 60 градусів Цельсія.
