Про це передає Ukr.Media.
В останні роки вчені активно намагаються знайти гени і мутації, пов'язані з розвитком аутизму, шизофренією та іншими проблемами з роботою мозку, а також варіації в генах, які пов'язані з аномально високими або низькими інтелектуальними здібностями. Подібні "помилки" в ДНК вчені знаходять, порівнюючи структуру генів у декількох сотень тисяч і навіть мільйонів людей.
Відносно недавно, як розповідає Карі Стефанссон (Kari Stefansson) з проекту deCODE, генетики відкрили кілька десятків мутацій і варіацій ДНК, пов'язаних з високою успішністю в школі та університеті або високим рівнем інтелекту. Стефанссон і його колеги вирішили перевірити, як ці варіації впливають на ймовірність продовження роду, кількість дітей і інші важливі з точки зору еволюції параметри.
Для цього вчені скористалися банками даних компанії deCODE, і порівняли між собою рівні освіти і дрібні мутації в ДНК приблизно 110 тисяч ісландців – близько третини від загальної чисельності населення острова. Так як на рівень успішності впливають десятки і сотні різних генів, вчені вивчали не окремі мутації і фрагменти ДНК, а цілі групи генів.
У проведенні такого аналізу ученим сильно допомогло те, що Ісландія є досить ізольованим островом з добре вивченою генеалогією населення і статистикою по успішності дітей, батьків, бабусь і дідусів, прабабок і прадідів і їх предків.
В сумі, як свідчать розрахунки вчених, всі гени, пов'язані з рівнем інтелекту та успішністю в навчанні, визначають приблизно 3,7% від того, як добре ісландці справляються з навчанням. Окремі гени були пов'язані з інтелектом ще менше – в кращому випадку цей показник досягав 0,1%. Це відносно невеликий показник, але його вистачає, для того, щоб визначити, чи є зв'язок між числом дітей, генами і освітою, або ж її немає.
Як розповідає Стефаннсон, така залежність дійсно існує, і вона є від'ємною – іншими словами, чим більше "розумних" генів містить у собі геном того чи іншої людини, тим менше дітей він або вона виробляють на світ.
Що цікаво, за яким-то поки не зрозумілих причин цей ефект повністю зникав, якщо не брати до уваги молодь у віці 22-23 років. У середньому, якщо враховувати все населення Ісландії, яка брала участь у цьому дослідженні, носії "розумних" генів виробляли на 6% менше дітей, ніж інші люди.
Якщо перевести це відкриття на мову біології, то можна говорити про те, що бути розумним невигідно в еволюційному плані – діти розумних батьків будуть залишати менше потомства і частіше помирати без дітей, ніж інші люди. Відповідно, через деякий час розумні люди повинні повністю поступитися місцем конкурентам з "середнім" рівнем розвитку, більш успішним у плані розмноження і залучення протилежної статі. Даний процес, як відзначають вчені, можна побачити вже сьогодні — пропорція людей комбинациямии великої кількості "розумних" генів ненабагато, але знизилась у порівнянні з 1990 роком.
