Дві придатних для життя планети виявлені всього за 12 світлових років від Землі

Світи, що знаходяться на краю «придатної для життя зони» Тау Кита, належать до Сонячної системи, що складається з чотирьох кам'янистих планет, за розміром подібних на Землю, – інформує видання The Daily Telegraph.

Британські астрономи припускають, що ця система може стати потенційним кандидатом на майбутню міжзоряну колонізацію.

Проте життя на нових форпостах може виявитися далеко не мирним. Є дані про величезні обломки диска, що кружають навколо зірки, збільшуючи шанси планет бути атакованими астероїдами та кометами.

Ключовим аспектом відкриття було виявлення екзопланет із масами в 1,7 раза більших за масу Землі, що робить їх найменшими світами, коли-небудь поміченими навколо сонцеподібної зірки.

Вчені застосували метод «коливання» планети, який вимірює вплив гравітаційної взаємодії на зірку.

У той час як планети обертаються по орбіті, це змушує батьківську зірку дещо коливатися. Астрономи бачать наслідки цього процесу у світлі зірки.

Провідний дослідник д-р Фабо Фенг із Хартфордширського університету, Великобританія, заявив: «Ми наближаємось до того, щоб виявити планети, схожі на Землю».

«Наше виявлення таких слабких коливань є важливою віхою у пошуку аналогів Землі та розуміння життєздатності Землі порівнянням з ними».

Сонцеподібні зірки являють собою найкращу можливість знайти планети, придатні для життя, за межами Сонячної системи. Тау Кита, улюблене місце призначення письменників-фантастів, дуже схожа на Сонце як за розмірами, так і за яскравістю.

Як і Сонце, вона має «життєву зону» – вузьку область навколо неї, де умови сприятливі для землеподібного життя.

У межах цієї зони температура не надто жарка або не дуже холодна, якраз комфортна для існування поверхневих вод. Життєва зона планети може мати океани, озера та річки.

Жодна з «суперземель» Тау Кита не знаходиться у центрі її придатної для життя зони. Одна обертається орбітою на внутрішньому кордоні, а інша – на зовнішньому. Земля розташована на півдорозі між серединою зони, придатної для життя, та її внутрішнім кордоном.

Астрономи проаналізували дані про довжину хвилі зоряного світла, отримані від Європейської південної обсерваторії у Чилі та обсерваторії Кека на Мауна Кеа, Гаваї. Їхні висновки будуть опубліковані у Astronomical Journal.

Співавтор д-р Мікко Туомі, також із університету Хартфордшира, зазначив, що удосконалені методи допомогли розрізнити світлові сигнали, викликані наявністю планет і зоряної активності.

Тепер відомо, що два сигнали Тау Кита, раніше визначені у 2013 році, не мають планетарного походження.

«Незважаючи те, як ми дивимося на зірку, здається, що у неї є щонайменше чотири скелястих планети», – заявив д-р Туомі.

«Ми повільно навчаємося розпізнавати різницю між коливаннями, спричиненими планетами, і тими, що викликані активною зоряною поверхнею».

«Це дозволило нам пересвідчитися у наявності двох зовнішніх, потенційно придатних для життя, планет у системі», – підкреслив він.