Стародавні гігантські жаби могли харчуватися динозаврами - вчені

Вчені заявили про те, що стародавні гігантські жаби мали досить сильні щелепи для того, щоб їсти невеликих динозаврів, повідомляє ScienceAlert, передає Ukr.Media.

Beelzebufo ampinga — найбільша жаба, яка жила коли-небудь на Землі. Особини даного виду мешкали на Мадагаскарі 70-65 млн років тому. При цьому вони були схожі на сучасних рогатих жаб, що допомогло вченим зробити дивовижне відкриття.

Рогаті жаби відрізняються своїми великими ротами. Спостереження за ними дозволило вченим виміряти силу стиснення щелеп стародавніми жабами. Дослідники використовували спеціальний датчик сили, зроблений з двох пластин, покритих шкірою. Коли жаба кусала пластини, вони точно вимірювали силу стиснення її щелеп.

Рогата жаба з діаметром голови 4,5 сантиметра має силу укусу 30 ньютонів (приблизно три кілограми). Це дозволяє їй затиснути в щелепах здобич, спійману за допомогою липкого язика, і не дати їй піти. За словами вчених, рогаті жаби на відміну від більшості інших жаб, мають потужні щелепи і харчуються тваринами таких же розмірів, як і вони самі, — жабами, зміями і гризунами.

Потім дослідники вивчили ще більш великих рогатих жаб, що живуть у Південній Америці і мают рот розміром близько 10 сантиметрів: сила стискання їхніх щелеп склала 500 ньютонів (приблизно 50 кілограмів).

Даний метод шкалювання, що зв'язує силу укусу і розмір тулуба і голови, працював і у випадку з іншими тваринами, включаючи риб, рептилій і гризунів. Таким чином, дослідники застосували його до Beelzebufo ampinga. Рот давніх жаб становив приблизно 15,4 сантиметри завширшки, а, отже, сила стиснення щелеп — 2 200 ньютонів (близько 224 кілограмів). За словами вчених, це дозволяло гігантським вимерлим жабам пожирати, наприклад, невеликих динозаврів.

Раніше повідомлялося про те, що вчені виявили рештки унікального арктичного динозавра, який отримав назву Ugrunaaluk kuukpikensis, що означає "стародавня тварина річки Колвілл". У довжину даний динозавр досягав близько 7,5 м. У часи Ugrunaaluk kuukpikensis Арктика була вкрита хвойними лісами, а середньорічна температура була +7 градусів за Цельсієм.