Переказ свідчить, що колись всі люди говорили однією мовою, передає Ukr.Media. Одного разу вони наважилися побудувати вежу висотою до небес, і були покарані. Господь змішав мови так, що люди перестали розуміти один одного. У підсумку вежа звалилася.
Археологи знайшли перші докази існування Вавилонської вежі, виявлено перший речовий доказ існування Вавилонської вежі – стародавня табличка, що датується VI століттям до н. е. На пластині зображена сама башта і правитель Месопотамії Навуходоносор II.
Меморіальна дошка була знайдена майже 100 років тому, проте тільки зараз учені приступили до її дослідження. Знахідка стала важливим доказом існування вежі, яка з біблійної історії стала причиною появи на землі різних мов.
Вчені припускають, що будівництво біблійної вежі було розпочато під Набопаласаром у часи правління царя Хаммурали (близько 1792-1750 рр. до н. е.). Проте спорудження було завершено лише через 43 роки, в часи Навуходоносера (604-562 роки до н. е..).
Вчені повідомляють, що зміст стародавньої таблички багато в чому збігається з біблійною історією. У зв'язку з цим виникло питання – якщо башта насправді існувала, то наскільки правдива історія з гнівом божим, який позбавив людей спільної мови.
Можливо, коли-небудь буде знайдено відповідь і на це питання.
Всередині легендарного міста Вавилона в сучасному Іраку знаходяться залишки величезної структури, і стародавні записи припускають, що це була Вавилонська вежа. Для науковців, табличка пропонує ще один доказ, що Вавилонська вежа не була просто роботою белетристики. Це була реальна будівля в давнину.
Біблійна легенда про Вавилонську вежу
Біблійну легенду про те, як люди побажали побудувати вежу до небес, і за це отримали покарання у вигляді поділу мов, краще прочитати в біблійному оригіналі:
1. На всій землі була одна мова і слова одні.
2 Рушивши зі сходу, вони знайшли в землі Шінеар рівнину й оселилися там.
3 І сказали один одному: наробимо цеглин і обпалимо вогнем. І стали у них цегла замість каміння, а земляна смола замість вапна.
4 І сказали вони: побудуємо собі місто і вежу, висотою до небес, і зробимо собі ім'я, перш ніж розсіємося по лицю всієї землі.
5 І зійшов Господь подивитися місто і вежу, які будували сини людські.
6 І сказав Господь: ось, один народ, і одна у всіх мова, і ось що почали вони робити, і не відстануть вони від того, що задумали робити;
7 І зійдемо ж і змішаємо там мову їхню, так щоб один не розумів мови іншого.
8 І розсіяв їх Господь звідти по всій землі; і вони перестали будувати місто [і вежу].
9 Тому дано йому ім'я: Вавилон, бо там змішав Господь мову всієї землі, і звідти розсіяв їх Господь по всій землі.
Історія, будівництво та опис зіккурату Етеменанкі
Вавилон відомий багатьма своїми спорудами. Одна з головних постатей в звеличенні цього славного древнього міста — Навуходоносор II. Саме в його час були побудовані стіни Вавилона, Висячі сади Семіраміди, воріт Іштар і Дорога процесій. Але це лише край айсберга — протягом усіх сорока років свого правління Навуходоносор займався будівництвом, відновленням і прикрасою Вавилона. Про своїх виконаних роботах він залишив після себе великий текст. Не будемо зупинятися на всіх моментах, але саме тут є згадка про зиккурате в місті.
Ця Вавилонська вежа, яку, за легендою, не змогли добудувати через те, що будівельники почали розмовляти на різних мовах, має й іншу назву — Етеменанкі, що в перекладі означає Будинок наріжного каменю небес і землі. Археологи при проведенні розкопок змогли виявити величезний фундамент цієї споруди. Це виявився типовий для Месопотамії зіккурат (у нас також можна почитати про зіккурат в Уре), що знаходиться при головному храмі Вавилона Есагілу.
За весь час вежу кілька разів зносили і відновлювали. Вперше на цьому місці зіккурат був побудований ще до Хаммурапі (1792-1750 роки до нашої ери), до нього ж її вже встигли розібрати. Саме легендарна будова з'явилося при царі Набупалассаре, а вже кінцеве будівництво вершини взяв на себе його наступник Навуходоносор.
Величезний зіккурат був зведений під керівництвом архітектора з Ассирії Арадахдешу. Він складався з семи ярусів загальною висотою близько 100 метрів. Діаметр споруди був близько 90 метрів.
На вершині зіккурату знаходилося святилище, покрите традиційним Вавилонським глазурованим цеглою. Святилище було присвячено головному божеству Вавилона — Мардука, і саме для нього тут були встановлені позолочені ложі і стіл, а на вершині святилища закріплені золочені роги.
У підстави Вавілонської вежі в Нижньому храмі знаходилася статуя самого Мардука з чистого золота загальною вагою в 2,5 тонни. На будівництво зіккурату Етеменанкі у Вавилоні використовували близько 85 мільйонів цеглин. Вежа виділялася серед всіх споруд міста і створювала враження могутності і величі. Жителі цього міста щиро вірили в сходження Мардука в своє місце проживання на землі і навіть говорили про це знаменитому Геродоту, який побував тут в 458 році до нашої ери (через півтора століття після будівництва).
Зображення
З верхньої точки Вавилонської вежі було видно і інша з сусіднього міста — Еуриминанки в Барсиппе. Саме руїни цієї вежі довгий час відносили до біблійної. Коли в місті мешкав Олександр Македонський, він запропонував перебудувати величну споруду заново, але його смерть у 323 році до нашої ери залишило будівництво навічно розібраним. У 275 році Есагіла була відновлена, але Етеменанкі не відбудували. Нагадуванням про минулу великої споруди залишився лише її фундамент і безсмертна згадка в текстах.
