Він відомий фізик-теоретик, який народився 8 січня 1942 року (через 300 років після смерті Галілея) в Оксфорді, Англія, передає Ukr.Media.
Ще маленькою дитиною, він хотів вивчати математику, але в коледжі він захопився природничими науками. Однак, в 21 рік у Стівена Хокінга з'явилися симптоми БАС (бічний аміотрофічний склероз). Лікарі прогнозували йому два з половиною роки життя. Однак, він дожив до 76 років і зробив величезний внесок у науку і став натхненником для багатьох людей.
Послання Стівена Хокінга для людей з депресією
Один з найяскравіших умів людства не дозволив цим життєвим проблемам зупинити його. Він продовжував вчитися і отримав дванадцять наукових ступенів, присвятив своє життя пошуку відповідей на найважливіші питання всесвіту. Він досліджував фундаментальні Теорію великого вибуху і Теорію Струн. Вчений не міг говорити або рухатися, провів життя в інвалідному кріслі, але знайшов спосіб надихнути світ, спонукаючи нас шукати відповіді в зірках. Він говорив:
Не забудьте поглянути на зірки, а не на ноги. Ніколи не здавайтеся. Робота дає вам сенс і мету. І якщо вам пощастило знайти любов, пам'ятайте, що вона є і не відмовляйтеся від неї.
Одного разу, під час однієї з лекцій в Лондоні Хокінг порівнював чорні діри з депресією, даючи зрозуміти, що їх неможливо уникнути.
Головна думка цієї лекції полягає в тому, що чорні діри не такі чорні, як виглядають. Вони — не вічні в'язниці, як колись думали. Речі можуть вийти з чорної діри. Тому, якщо ви відчуваєте, що перебуваєте в чорній дірці, не здавайтеся. Вихід є.
Відповідаючи на питання про його інвалідність, він говорить: «Жертва повинна мати право закінчити своє життя, якщо захоче. Але я думаю, що це була б велика помилка. Як би не було погане життя, завжди є щось, що ви можете зробити і досягти успіху. Є життя — є надія».
Він продовжив лекцію надихаючими словами про інвалідів:
Якщо ви інвалід, ймовірно, це не ваша вина, але недобре звинувачувати світ або очікувати, що він пошкодує вас. Людина повинна позитивно ставитися до всього і максимально використовувати ситуацію, в якій опинилася. На мій погляд, слід зосередитися на діях, в яких фізична інвалідність не стане серйозною перешкодою. Я боюся, що Олімпійські ігри для інвалідів не для мене, але це і не проблема. Адже, наука — відмінна область для людей з обмеженими можливостями.
