Україна в забезпеченні ресурсами за обсягом запасів прісної води на одну людину серед 195 країн займає 111-е місце в світі.
Про це пише Ukr.Media.
На що витрачають найбільше води
Зараз щорічно людство споживає приблизно 4 тисячі 600 кубічних кілометрів на рік, однак за 30 років цей попит зросте на чверть, повідмляється в доповіді, яка був представлена на 8-му Всесвітньому форумі з водних ресурсів в Бразилії.
Зараз найбільше води витрачає сільське господарство, в основному, для зрошення - близько 70%. На індустріальне виробництво іде приблизно 20%, на домашні потреби - всього 10%. Експерти називають найбільшою проблемою забруднення водойм, з-за чого використовувати і надалі воду з них стане неможливо для постійно зростаючого населення планети.
Як припускають економити воду
Світ уже почав думати про те, як можна поліпшити ситуацію і попередити в майбутньому конфлікти, пов'язані з водними ресурсами. Дослідники пропонують не обмежуватися тільки будівництвом очисних споруд і зрошувальних каналів. Вчені наполягають на збільшенні площі лісів, поліпшенні якості ґрунту та використанні дощової води. Такі методи дозволяють на 20% підвищити продуктивність сільського господарства.
Наскільки забезпечена водою України
Україна в забезпеченні ресурсами за обсягом запасів прісної води на одну людину серед 195 країн займає 111-е місце, розповіла НВ голова Державного агентства водних ресурсів Ірина Овчаренко. Найбільше ризику нестачі води в Одеській, Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській і Запорізькій областях. Навіть зараз в центрі і на півночі Одеській області частина населених пунктів користується привезеною водою. Ситуація в цьому регіоні за прогнозами не покращиться. На якість води у країні впливає скидання неочищених стоків у водоймах. Так, наприклад, щорічно скидається близько 5 млрд кубічних метрів стоків прямо в поверхневі водні об'єкти неочищених стічних вод щороку скидається близько 1 мільярда кубічних метрів, що погіршує якість води. Зараз Держагенство змінює самі принципи управління водними ресурсами, розповіла Ірина Овчаренко.
"Це реформування системи моніторингу якості поверхневих вод. Друге - ми переходимо від адміністративно-територіального принципу управління водними ресурсами до басейного. Тобто написання планів управління річковим басейном. Не вирішені лише локальні проблем в админграницах, що, в принципі, не вирішується, а по всьому стовбуру річки буде вирішуватися комплексно проблематика, починаючи від забруднюючих речовин, які скидаються до проведення гідрологічних заходів по оздоровленню річки", - пояснила вона.
Невтішні перспективи
Ситуацію з водою в Україні можна оцінювати двояко, заявив Радіо НВ директор Інституту водних проблем і меліорації Михайло Ромащенко. Так, по запасам прісних, поверхневих і підземних вод Україна займає друге місце з кінця у Європі і є малозабезпеченою водою країною. З іншого боку, у нас є каскади водосховищ на Дніпрі та інших річках і зараз в державі акумулюється достатню кількість води - якщо в 1991 році на різні потреби йшло щорічно близько 30 кубічних кілометрів води, то зараз споживання зменшилось в три рази. Незважаючи на те, що є зарезервовані водні ресурси, в Україні залишаються регіони з дефіцитом питної води, майже 1300 населені пунктів постійно завозять воду. Однак з-за кліматичних змін і стрімкого підвищення температури, якщо такі тенденції збережуться, то до 2050 року площа посушливої і дуже посушливої зони зросте на 20-30%. А в 2100 році в Україні залишиться лише частину Волинського Полісся зі статусом вологого регіону. Решта території буде напівпустелею, а на півдні країни навіть пустелею, додав вчений.
"Якщо ми належним чином не повернемося до проблеми води і не почнемо формувати і реалізовувати політику сучасного, економного, раціонального водокористування, то вже в найближчі 10-15 років Україна теж відчує дефіцит води. Південні регіони України перетворюються в депресивні регіони з точки зору аграрного виробництва, аграрний бізнес вже пішов з півдня України", - говорить Ромащенко.
У 2016 році на підконтрольній і непідконтрольною територіях Донбасу було проведено дослідження якості води в приватних свердловинах, колодязях, джерелах, водосховищах, які показали, що 90% проб не відповідають санітарним нормам, заявив Радіо НВ гідрогеолог, головний науковий співробітник Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного розвитку Євгеній Яковлєв. В цих пробах вчені знайшли залізо, марганець, важкі метали, ртуть, мідь, цинк, свинець, нафта і хімпродукти, тобто весь спектр речовин, які надходять на полігони відходів, технічні водойми стоків і скиди шахт. Використовувати таку воду для споживання людям не можна. Таким чином можна стверджувати, що на Донбасі вже є дефіцит як кількості, так і якості води. Війна на Донбасі прискорила закриття шахт, і тим самим збільшилася кількість неконтрольованих витоків шахтних вод, забруднюючих не тільки поверхневі, але й підземні води, зазначив Яковлєв. Тому прогноз щодо водозабезпечення регіону невтішний.
"Буде посилюватися забруднення на ділянках, де воно вже проявилося, прилеглих до шахт. Друге - внаслідок збільшення кількості шахт, де рівні наблизяться до поверхні, пошириться забруднення на Сіверський Донець, Кальміус, на ті річки Донбасу, які перетинають райони розташування шахт. І третє - ми вплинемо і на гідрохімію морських вод, Азова", - розповів Яковлєв.
У рейтингу споживання найбільше води в Україні витрачають на промисловість, на другому місці - домогосподарства, а на третьому - сільське господарство з менше ніж третиною витрати.
