Українців в телевізорі дратує майже все. Що дратує глядачів в ТБ?

Щоб прославитися великим інтелектуалом, сьогодні досить зарозуміло повідомити всім оточуючим, що ви не дивитесь телевізор 10-15-20 років. І відразу всім зрозуміло, де ви, а де "срані гобліни", зависають у блакитних екранах передає Ukr.Media.

Загалом-то, в реальній (а не на публіку) відмові від телебачення немає нічого поганого. Більше того, це навіть корисно для здоров'я! Не так давно дослідження, проведене американськими вченими, показало, що домосіди, які проводять велику кількість часу біля телеекрану, сильно ризикують передчасно піти з життя. Тим щонайменше, переважна більшість продовжує "ризикувати", сидячи біля екранів, що навіть якщо це неймовірно бісить!

Отже, що ж нас дратує в телевізорі?

1. Реклама

Перше місце в списку нашого антирейтингу цілком очікувано займає реклама. Більшість опитаних вважають її довгою, дурною і занадто нав'язливою.

"Як-то включила телевізор, щоб працював фоном, і пошкодувала про це: один і той самий ролик повторюється десятки разів протягом дня! Невже хтось думає, що це зацікавить мене і змусить купити товар? Та я тепер цю зубну пасту обходжу десятою дорогою!".

"Дивлюся наші ролики і не перестаю дивуватися: автори знімають їх для дебілів? - каже знайома. - Бо інший ролик може зацікавити хіба що розумово відсталих! Не можна так принижувати споживачів. Продавцям і виробникам, які за цю рекламу гроші заплатили, непогано було б про це пам'ятати".

"Мене дратує гучність реклами, яка вище гучності основного мовлення, - каже колега. - А ще бісить, коли пишуть "до кінця реклами залишилося 00.00" і брешуть: включають ще спонсорів без таймера!".

Лише один чоловік сказав пару слів в підтримку реклами - мовляв, "іноді рекламні ролики зроблені якісно і їх навіть цікаво дивитися". Правда, цей респондент з "набутим імунітетом" на телевізійну рекламу залишився в переважній меншості.

2. НовиниУкраїнців в телевізорі дратує майже все. Що дратує глядачів в ТБ?

Новини на центральних українських каналах - це, на загальну думку наших респондентів, якесь пекло.

Так, хорошого в країні небагато, але воно все ж є! Однак по новинах не розповідають про виставки, перемоги на конкурсах або щасливі сім'ї - в крайньому випадку цим сюжетам виділяються лічені секунди. Зате докладно смакуються грабежі, вбивства, сюжети "з життя маргіналів". Навіть банальної Дорожньо-транспортній пригоді приділяють у випуску новин кілька хвилин, особливо якщо там є жертви і кров. Чорнуха заполонила телебачення, причому редактори телевізійних випусків новин викручуються як можуть, придумуючи "новинки". Ось пост на цю тему, прочитаний у Соцмережі:

"Вчора ввечері дивилася новини про те, як за величезні гроші для психологічної розрядки і переосмислення життя людей закопують в гробах... Так ось у мене є пропозиція: за ті ж гроші робити екскурсії до онкологічно хворим дітям. Їм - фінансова допомога на лікування, а відвідувачам - така струс, куди там ваші гроби!"

3. Телеведучі

У телеведучих українців дратує те ж, що і в інших людях - некомпетентність, зашореність і хамство. Але якщо звичайній людині все це можна пробачити, то у телеведучих ці якості бісять неймовірно.

"Не можу дивитися програми, де ведучі хамлять запрошеним гостям, - каже колега. - На мій погляд, це або дешевий трюк (якщо таким чином сподіваються привернути увагу телеглядачів), або кричуща некомпетентність (якщо ведучий дійсно не в змозі тримати себе в руках). Деякі так звані "ведучі" впадають в істерику від усього: чиясь думка не співпала з його власним, хтось заговорив російською, світ влаштований не так, як він собі це уявляв... Можливо, їм здається, що їхні істерики дуже привабливі і цікаві глядачам, але це ілюзія. Нічого, крім огиди, у мене така поведінка не викликає, і подібні програми я дивлюся два рази - першу і останню".

"Чимало ведучих займаються пропагандою і агітацією. Це неприємно".

4. Підбір контенту

Як показало наше опитування, так звані "розважальні передачі" народ не розважають, а дратують, так як більшість у них не бачить нічого розважає, смішного або хоча б розслабляючого.

"Програми на нашому ТБ - це тихий жах. Кримінал, суди і постійні надумані розбирання на теми "хто батько дитини?", "ґвалтували дитини вдома чи не гвалтували", "хто забив новонародженого до смерті - мати або батько", "знала мати, вітчим знущається над дітьми" і т. д. і т. п. Гидота неймовірна, моя 80-річна бабуся все це дивиться на "блакитному оці" і при нагоді докладно переказує. Ось це ваші телеглядачі? 80-літні бабусі, які виносять мозок вашої чорнухою онукам?!"

А ось пост:

"Сьогодні фоном подивився програму "Міняю жінку". Тепер ось думаю, як від цього відмитися. Побачив: класна ідеальна пара з Чернівців міняються з дружиною шахтарської сім'єю зі Свердловська (Луганська область). У перших все добре, другі бидло бидлом. Таких пошукати ще треба. І подати так, щоб всі зрозуміли: "донецьке бидло". Цвяхом прибити на самому видному місці має бути соромно тим, хто це робить. Всього каналу".

Окремим рядком в списку подразників йдуть серіали - аж надто вони примітивні і дешеві. Часи "рабині Ізаури", коли недосвідченому глядачеві було все одно, що дивитися, давно пройшли, але телевізійники цього так і не зрозуміли.

Любителі футболу теж висловили своє "фе":

"Бісять платні телеканали "Футбол-1" та "Футбол-2". Іноді дуже цікаві матчі йдуть тільки на них. А вони є не у всіх кабельників і навіть не у всіх пабах!"

"В Україні є два футбольних каналу, і жоден з них не буде показувати ЧС з футболу. Ось вони в своєму розумі, взагалі?!".

5. Брехня

Брехня на телебаченні всюди - недарма телевізор сьогодні називають "зомбоящик", а телепередачі - "промивання мізків".

Психологи і політологи здебільшого одностайні: мета нинішнього телебачення - обдурення мас і управління ними. Коли треба - атмосфера нагнітається через лавину негативної інформації. Коли треба - заспокоюють, мовляв, "все буде добре".

Про політику, як ми вже домовлялися на початку нашої серії "бесилок", не будемо, хоча саме брехня політиків дратує людей найбільше.

Нібито "справжнім ток-шоу" - теж брехня, практично всі вони постановочні. І більшість огидних сімейних розборок, і більшість їх героїв придумані сценаристами.

Втім, не будемо узагальнювати список брехні на нашому ТБ і дамо висловитися нашим респондентам.

"Сьогодні можна нав'язати громадськості будь-яку думку, навіть саме абсурдне. Новітні технології нейролінгвістичного програмування дозволяють переконати, що чорне - це біле, а біле - це чорне".

"В умовах інформаційної війни ні про яку правду і свободу слова не може бути й мови. Правда підмінюється пропагандою".

"Брехня всюди. Недарма слово "брехня" останнім часом замінили більш милозвучною словом "фейк" - звучить якось благородніше".

"Коли дивлюся на так звані голосування в студії, не покидає відчуття, що це чи профанація, або чергове маніпулювання громадською думкою".

Психологи радять: переживати щодо брехні на телебаченні все ж не варто. Просто прийміть як даність: ніякої правди і ніякої свободи слова на сучасному ТБ немає, причому не тільки в Україні. Кожен телеканал має свого господаря, який і диктує, як і що слід робити. І найкраще, що може зробити людина для власного душевного здоров'я - це нічого не приймати на віру (бо "так по телевізору сказали"), черпати інформацію з різних джерел і до будь-яких новин підходити критично.