Українські чорноземи страждають від виснаження. Відновити їх допоможе мода на здоровий спосіб життя
Подорожуючи на машині з Києва на південь країни, можна милуватися полями соняшнику і кукурудзи, висадженими в одних і тих же місцях. Видовище красиве, але для грунту згубне. Посадка на поле з року в рік однієї-двох повторюваних культур витягує із землі поживні речовини. Як результат, рівень вмісту гумусу (органічного компонента, який необхідний для росту рослин) в українських ґрунтах майже в два рази нижче норми, передає Ukr.Media.
У класичних прикладах організації рослинництва рекомендують формувати сівозміна з 5 культур, а також раз на 3-5 років залишати поле під парами — нічого там не висаджувати. Такі правила сівби допомагають зберегти екосистему. Але при середньому терміні оренди поля в 7 років подібну розкіш аграрії дозволити не можуть. У хід йде агрохімія.
"Інвестиції в родючість земель здійснюються, щоб не втратити те, що вклали, і встигнути витягнути те, що можна, за час оренди", — пояснює логіку агробізнесу Андрій Кошиль, президент Асоціації "Земельна спілка України". Він проводить аналогію з ремонтом в орендованій квартирі — за свій рахунок орендар навряд чи стане його робити. Земля в найм, фігурально висловлюючись, стає нічийною. "Власники земель не стежать за тим, що відбувається. Як правило, це люди старшого віку, які отримують плату за пай раз на рік", — пояснює Кошиль. Основна причина такої поведінки сільгоспвиробників та землевласників — мораторій на розпорядження сільгоспземлями, який діє з 2001 року. "У нас близько 6,9 млн власників паїв. Але вони можуть лише здавати паї в оренду сільгоспвиробникам. Горизонт планування у агробізнесу становить 2-3 роки, тому питання збереження якості ґрунтів не стоїть на першому місці", — додає Олег Нів'євський, консультант Світового банку з земельних питань.
За даними Мінагрополітики, в 2015 році вміст гумусу в українських ґрунтах становило менш 3,2%. Високопродуктивними прийнято вважати орні землі, де в родючому шарі не менше 5% гумусу. Відновлення гумусу в грунті — процес нешвидкий. Щоб збільшити його зміст на десяту частку відсотка, потрібно близько трьох років.
У 2015 році вміст гумусу в українських ґрунтах становило менш 3,2%
