Дослідники з Ірландського національного університету в Корку виявили серед останків древніх ящерів жорсткі клітини шкіри, наповнені кератином, — корнеоцити. Схожими клітинами сьогодні володіють людина і ссавці з волосяним покривом. Ці частинки прийнято називати лупою, передає Ukr.Media.
За словами вчених, під час еволюції динозаврів прискорення метаболічну розвиток призвело до ендотермічної фізіології, як у сучасних птахів, що викликало зміни в структурі шкірного покриву. У ранніх динозаврів шкіра була або цільною оболонкою, або складалася з крупних пластин і тільки в цей період почала стоншуватися і розділятися на дрібні лусочки. Цей перехід фахівці поспостерігали у трьох пернатих динозаврів: мікрораптора, бейпяозавра і синорнитозавра.
Доктор Марія Макнамара (Maria McNamara) поділилася тим, що її найбільше вразило в знахідці:
"Копалини клітини збереглися з неймовірною деталізацією — аж до рівня нанорозмірних кератинових фібрил. Примітно, що стародавня лупа майже така ж, як у сучасних птахів: видно навіть спіральне скручування окремих волокон. Під час [юрського періоду] відбувся еволюційний вибух пернатих динозаврів і птахів. Було б цікаво побачити докази того, що їх шкіра швидко розвивалась у відповідь на що з'явилися пір'я".
