На Плутоні знайшли дюни з метану. Бархани і дюни на карликовій планеті складаються з метанового піску.

Наукова команда зонда New Horizons виявила нову форму рельєфу на Плутоні, яка в черговий раз ріднить його з "справжніми" планетами – бархани і дюни, складені з метанового піску. Їх фотографії були опубліковані в журналі Science, передає Ukr.Media.

"Відкриття дюн на Плутоні говорить про те, що подібні структури можуть виникати завдяки сублімації навіть на тих світах, які мають надзвичайно розріджену атмосферу. І якщо дюни і пов'язані з ними вітри існують на Плутоні, то які складні форми рельєфу ми знайдемо на Іо або Тритоні, чиї атмосфери помітно щільніше?", — коментує відкриття Олександр Хейс (Alexander Hayes), планетолог з Корнеллського університету (США).

У середині липня 2015 року він прибув у систему Плутона, пролетівши всього у 13 тисячах кілометрів від карликової планети, отримавши масу детальних фотографій його поверхні і його супутників. На цих знімках людство вперше побачило знамените "серце" Плутона, рівнину Супутника, а також сліди своєрідних крижаних річок і вулканів.

Ці знімки і назавжди дані перевернули наші уявлення про Плутон – він виявився надзвичайно складним і живим світом, чия поверхня постійно оновлюється і змінюється, і він не є не мертвим і льодяним, на краю Сонячної системи, як вважали раніше вчені.

Алан Штерн (Alan Stern), керівник місії New Horizons, і його команда відкрили ще одну типово "земну" рису рельєфу на Плутоні – дюни і бархани – аналізуючи знімки, отримані камерами зонда при прольоті над рівниною Супутника.

Увагу вчених привернули незвичайні структури, схожі на набір темних і світлих смуг, що вкривали деякі частини найсвітліших регіонів "серця Плутона", схожих за формою на гігантські лусочки. Ці структури, як недавно вчені виявили, являють собою потоки "киплячого" азотного льоду, постійно спливаючого і занурюючогось в надра планети.

Темні і світлі смуги, що вкривали ці лусочки, мали незвично "правильну" і однакову форму, розташовуючись на приблизно рівній відстані один від одного. Аналогічним чином, як зауважили Стерн і його колеги, влаштовані дюни на Землі, Марсі й Титані.

Їх виявлення на Плутоні стало великою несподіванкою для планетологів. Раніше вчені вважали, що вони не можуть існувати на його поверхні із-за того, що плутоніанські вітри будуть надто слабкими для того, щоб вони могли переносити частинки "піску" із замороженого азоту або вуглеводнів.

Реальність свідчить про зворотне – наукової команді New Horizons вдалося знайти 357 подібних структур на поверхні рівнини Супутника, деякі з яких простяглися на значні 75 кілометрів.

Вивчивши їх структуру, планетологи змогли зрозуміти, з чого вони складаються і в яких умовах вони могли виникнути. Як пишуть Стерн і його колеги, ці дюни складаються із зерен метанового "піску" діаметром у кілька сотень мікрометрів.

Вони рухаються по поверхні Плутона завдяки постійному випаровуванню азотного льоду, що покриває поверхню лусочок. Ці газоподібні викиди постійно "підкидають" в повітря гранули піску і допомагають слабким вітрам Плутона перенести їх на нові території. Аналогічним чином, як вважають Стерн і його колеги, дюни можуть виникати і на інших крижаних світах.