В останні роки вчені різних країн світу висували припущення про те, що мізерне харчування, судячи з усього, уповільнює старіння організму. Сьогодні, після ряду експериментів, дослідники нарешті змогли на весь голос заявити про те, що голод, дійсно, продовжує нам життя. За роз'ясненнями ми звернулися до генетика, кандидата біологічних наук Андрія Смоліна, інформує Ukr.Media.
За його словами, дієтичні досліди не один рік велися по всьому світу. Вчені окремо один від одного морили голодом лабораторних щурів і мишей. І дивувалися з отриманих результатів. Старі особини молоділи на очах, зцілювалися від своїх старечих хвороб, таких як рак і слабоумство. А тривалість їх життя ставала приблизно в два рази вище, ніж у тих, родичів, що їли від пуза.
На думку дослідників, всі живі істоти оснащені механізмами, які допомагають їм вижити у важкі часи, коли їсти майже нічого. Організми голодних звірів переключаються на використання «внутрішніх резервів» — запасних поживних речовин. Основним стає так званий внутрішньоклітинний метаболізм. Він очищає клітини і, в підсумку, сприяє продовженню життя.
Саме тому багато дієтологів рекомендують раз на тиждень (або місяць) влаштовувати розвантажувальні дні. Напевно ви чули від людей, що сидять на дієті, що вони відчувають себе краще і бадьоріше, немов скинули десяток років. На думку вчених, помірний голод викликає невеликий стрес. А він, у свою чергу, зміцнює імунітет і за рахунок цього оздоровлює організм.
Однак, щоб відчути користь, не треба голодувати часто — досить одного дня в місяць. Якщо і це для вас важко, голодуйте не весь день, а відмовтеся хоча б від вечері. Почніть з малого, з часом шлунок зменшиться, і ви легше будете переносити голод. При цьому ризик серцево-судинних захворювань знизиться на 40%.
Ген довголіття
Скорочення раціону допоможе не тільки схуднути, але і продовжити життя. Таку закономірність виявили японські фахівці з Інституту біологічних досліджень Солка на чолі з Ендрю Ділліном.
Ключ до довголіття має зовсім не поетичну назву РНА-4. Щоб знайти цей ген, ученим довелося засісти за детальне вивчення життєдіяльності черв'яків-нематод. З'ясувалося, що при яскраво вираженому РНА-4 у черв'яків спостерігалося значне збільшення тривалості життя, але за умови, що вони сиділи на дієті.
Виявлений взаємозв'язок дозволив вченим припустити, що подібний феномен є свого роду адаптацією, допомагає живим організмам переживати період голодування і чекати оптимальних умов для виробництва потомства.
«Те, що ми виявили цей ген, дає відповідь на питання, яким же чином довголіття пов'язане з обмеженням харчування. Ми, нарешті, отримали генетичне пояснення молекулярної програми, що запускає механізм довголіття в умовах калорійного голодування», — пояснює Діллін.
Як ця схема працює стосовно до людини, поки що залишається нез'ясованим. У найближчих планах учених — дослідити функції генів, аналогічних РНА-4, у інших видів тварин. Якщо експерименти призведуть до таких же результатів, тоді фахівці отримають доказ того, що низькокалорійні дієти дійсно ефективні.
Тим часом німецькі дослідники ще рік тому заявили, що лікувальне голодування продовжує життя. Правда, експерти зробили свої багатообіцяючі висновки, ставлячи експерименти на лабораторних мишах, але вони повністю впевнені в тому, що на людину їх відкриття поширюється в повній мірі.
Гормон голоду
Група вчених із США виявила, що виділення гормону голоду у великих кількостях здатне продовжувати життя.
Вчені довгий час морили нещасних мишей голодом, даючи їм, рівно стільки їжі, скільки їм було необхідно для підтримки життєздатності всіх функцій організму. Організм весь час відчував невеликий дефіцит поживних ресурсів, тобто був трохи голодний. Тим самим у мишей стимулювалося вироблення гормону росту фібробластів, фактор-21, який вже охрестили гормоном голоду. Судячи з усього, цей гормон і є відповідальним за зниження темпів старіння організму.
Гормон голоду, до якого тварини в рамках проведення дослідження були схильні постійно, подарував їм аномально довге життя. Самці жили на 30% довше, у самок же життя подовжилася майже на 40%. Для людини це означало б, що середня тривалість життя могла б зрости до 110-120 років.
