Деякі вважають, що проблема глобального потепління є зараз першочерговою і всі зусилля людства повинні бути спрямовані на вирішення саме цього завдання. Інші стверджують, що галас навколо клімату -- не більш ніж спекуляції і є більш нагальні проблеми, що потребують невідкладного втручання. Хто має рацію і в чому істина?
Як все починалося
Проблема зміни клімату далеко не нова. Її вивченням вчені займаються вже більше 100 років. Поняття «парниковий ефект» ввів в ужиток британський фізик Джон Тіндаль в 50-х роках XIX ст. на підставі лабораторних вимірювань інфрачервоного і теплового випромінювання. Один з основоположників фізичної хімії Сванте Арреніус на початку минулого століття заявив про вплив З2 на клімат. У 1981 р. в журналі Science була опублікована стаття, в якій пояснювали зв'язок між підвищенням температури і парниковим ефектом, внаслідок зростаючого обсягу CO2. Передбачалося, що потепління вийде за рамки звичних погодних коливань, а початок XXI ст. ознаменується зміщенням кліматичних зон. Збільшиться площа посушливих районів, а льодовикові щити почнуть танути, затоплюючи великі ділянки суші, інформує Ukr.Media.
Факти кажуть за себе
За даними точних супутникових вимірювань, Гренландія і Антарктика втрачають приблизно 100 км2 в рік крижаної маси і швидкість танення наростає. До того ж з льодовиків, які тануть, вивільняється метан, який руйнує озоновий шар. Згідно з розрахунками, в цьому столітті рівень світового океану підніметься на 1 м, а якщо продовжувати використовувати викопне паливо, то показники можуть досягти 5 м. Енергетичний дисбаланс, зафіксовано в період мінімальної сонячної активності, який становить близько 0,6 Вт/м2. Це приблизно в 20 разів більше, ніж весь обсяг енергії, що витрачається людством, і рівнозначно щоденному вибуху 400 000 атомних бомб протягом одного року.
Наслідки
Кліматичні сценарії, розраховані на підставі максимальних показників, припускають, що 2100 році на більшій частині земної кулі температура підвищиться на 4-7 °C. У результаті глобального потепління збільшаться періоди сильної спеки і посухи. Всього 50 років тому такі аномалії поширювалися на 0,2-0,3% поверхні землі, а в останні роки вони зросли у 25- 50 разів, охоплюючи приблизно 10% суші. Внаслідок підвищеної концентрації водяної пари в атмосфері опади перетворюються на стихійні лиха, тому урагани і повені набирають міць. Берегова лінія стає вкрай нестійкою, що призводить до масових руйнувань у всьому світі. Потопи та засухи завдають істотну економічну шкоду сільськогосподарським територіям. Згідно оцінки Міжурядової групи експертів по зміні клімату (IPCC) до кінця століття може зникнути 20-50% видів живих істот. Багато місць проживання людини будуть повністю втрачені в результаті підвищення рівня океану і затоплення.
Чи можемо ми щось змінити?
У щорічному з'їзді міжурядової експертної групи ООН з питань зміни клімату беруть участь понад 15 000 учених зі всього світу. Доповідь IPCC складається з тисячі сторінок, підготовлених 620 вченими з 40 країн, а понад 400 дослідників з 113 країн ретельно перевіряють матеріали по різноманітним аспектам кліматичних змін. Такий грандіозний масштаб не дозволяє засумніватися в достовірності поданих даних. На саміті 12 грудня 2015 р. в Парижі 5000 чоловік представляли уряду 195 країн. Вони вперше одноголосно прийняли рішення про зміну ходу світової економіки на користь підтримки екологічно чистих технологій, використання поновлюваних джерел енергії, просування нових видів транспорту з метою захисту найбільш вразливих верств населення та поліпшення здоров'я всіх людей на планеті. Вже 189 країн представили комплексні плани по стабілізації змін клімату, що базуються на врахуванні національних інтересів і пріоритетів.
Проблеми людства і економічні вигоди
Зміни клімату, безумовно, входять у десятку найбільш нагальних проблем людства поряд з боротьбою з інфекційними захворюваннями, військовими конфліктами, недосконалістю освіти, фінансовою нестабільністю, корупцією, голодом, міграцією населення, недоліками водопостачання та бар'єрами для вільної торгівлі. Саме ці проблеми виділили найбільші світові експерти з організації Bjorn Lomborg. Проаналізувавши співвідношення ціна/результативність, вони склали пріоритетний список найбільш ефективних рішень цих проблем. На першому місці опинився проект по боротьбі зі Снідом: вкладення 27 млрд дол. протягом восьми років дозволить уникнути 28 мільйонів нових випадків зараження ВІЛ/Снід шляхом профілактики і лікування. Друге місце зайняв проект, що дозволяє вирішити проблему нестачі мікроелементів у раціоні: 12 млрд дол. забезпечать половину населення землі відсутніми в їх їжі компонентами -- залізом, цинком, йодом і вітаміном А, третій з кращих проектів - вільна торгівля, яка могла б принести глобальній економіці гігантську суму приблизно 2 400 млрд дол. в рік, половина з яких припала на частку країн третього світу. За прогнозами, всього від двох до п'яти років знадобилося на те, щоб витягнути 200- 300 мільйонів людей з убогості. На четвертому місці виявилася боротьба з малярією, якою щорічно заражаються близько 2 млрд людей. За чотири роки, за умови вкладення 13 млрд дол., кількість хворих могло б зменшитися вдвічі. Близько півмільйона людей було б врятовано від смерті і приблизно мільярд в рік -- від зараження. Багато гідні проекти по лікуванню інфекційних хвороб і підвищенню якості медичних послуг не потрапили в цей рейтинг із-за високої вартості. А вкладання грошей у подолання проблеми зміни клімату знаходиться в самому кінці списку з точки зору економічної доцільності. Макроекономічні моделі показують, що виконання умов Кіотського протоколу всіма країнами щорічно коштуватиме близько 150 млрд дол., при тому, що це відсуне проблему потепління всього на шість років. А ця сума в 2-3 рази більше, ніж міжнародна допомога, одержувана усіма країнами третього світу в рік.
Вплив змін клімату на здоров'я
Однак не слід забувати, що кліматичні зміни безпосередньо впливають на здоров'я людини. Фізична активність на відкритому повітрі в спекотні періоди року стає небезпечною. Дослідження показало, що відсотковий показник смертності від серцево-судинних, ендокринних та метаболічних порушень зростає з підвищенням середньодобової максимальної температури на кожен 1°С. Причому найбільше підвищення смертності (з 12,5 до 31,9%) пов'язано з метаболічними станами, наприклад, такими як цукровий діабет. По мірі того як клімат буде ставати все більш спекотним, буде зростати число хвороб і передчасних смертей, особливо серед дітей та людей старше 60 років. Згідно з даними ВООЗ, кожна восьма смерть у глобальних масштабах асоціюється з забрудненням повітря, причому основними причинами є інсульт і хвороби серця. Транспортні вихлопні гази забруднюють повітря, підвищуючи показники смертності від респіраторних і онкологічних захворювань. За приблизними оцінками, внесок транспорту в потепління атмосфери досягає 20%, тому вкрай важливо домогтися того, щоб людям було легше і безпечніше пересуватися по місту на велосипеді, ніж на машині. Скорочення викидів чорного вуглецю та інших забруднювальних речовин, може не тільки сповільнити потепління, але і запобігти майже 2,5 мільйонів смертей щорічно.
Спільними зусиллями
ВООЗ Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) створили бюро по клімату і здоров'ю, щоб протистояти таким проблемам, як екстремальні температури, повені, посухи й тропічні циклони. У співпраці з Програмою розвитку ООН здійснюються експериментальні дослідження, спрямовані на зміцнення національних систем охорони здоров'я з метою адаптації до зміни клімату. Зниження рівня бідності та профілактичні медико-санітарні програми допоможуть подолати деякі фактори ризику, які виникають в результаті кліматичних змін. Зростаюча нестача води обумовлює необхідність повторного використання стічних вод, підвищуючи ризик розвитку діарейних захворювань у країнах, що розвиваються. Зміна клімату змінює розподіл популяцій комах і впливає на передачу таких хвороб, як малярія і лихоманка денге. Охорона здоров'я розвинених країн пропагує обмеження вживання населенням червоного м'яса. За результатами досліджень встановлено, що скорочення виробництва червоного м'яса зменшує обсяги оксиду азоту, що виділяється в атмосферу з добривами і гноєм. Оксид азоту є третім за значенням парниковим газом, що виник в результаті людської діяльності, а також найбільш важливим антропогенним чинником, що призводить до руйнування озонового шару в стратосфері. Скорочення поголів'я худоби також сприятиме зменшенню емісії метану, який є другим після діоксиду вуглецю найбільшим фактором, що обумовлює глобальне потепління.
