Друга за величиною риба на планеті, гігантська або синя акула здатна вистрибувати з води зі швидкістю до п'яти метрів в секунду. Це стільки ж, скільки швидкість «у стрибку» великої білої акули, йдеться в статті, опублікованій в Biology Letters, інформує Ukr.Media.
Правда якщо хижій білій акулі така швидкість потрібна, то навіщо вона гігантській синій акулі яка живиться планктоном - не зовсім зрозуміло.
Гігантські акули відносяться до загону ламнообразних, мешкають в помірних і субтропічних широтах і харчуються виключно планктоном. Вони досягають 9,8 метрів в довжину і є другими за величиною рибами після китових акул. Плавають гігантські акули повільно, з середньою швидкістю 3,7 кілометра на годину, що майже в десять разів менше, ніж швидкість великих білих акул, які пересуваються зі швидкістю 40 кілометрів на годину і навіть більше під час полювання. Це цілком зрозуміло з огляду на різницю в раціоні. Проте періодично з'являлися повідомлення про те, що гігантська акула здатна дуже швидко стрибати у висоту, з тією ж швидкістю, що і велика біла акула.
Щоб це перевірити, морські біологи з Великобританії, Ірландії, ПАР та Ізраїлю під керівництвом Джонатана Хаутона з університету Белфаста зняли 27 відео з стрибками гігантських акул і 22 відео з стрибками великих білих акул і проаналізували їх висоту і швидкість. Також вчені забезпечили самця гігантської акули камерою з можливістю відстеження рухів і зняли три години відео і дані акселерометра.
Виявилося, що гігантські акули стрибають вгору з середньою швидкістю 4,9 метра в секунду і з абсолютною - 5,1 метра в секунду. Це трохи більше, ніж швидкість великої білої акули - 4,8 метра в секунду. Акула, обладнана камерою, досягала такої швидкості всього за 10 помахів хвостом і за дев'ять секунд піднімалася з глибини 28 метрів до поверхні. Максимальна висота стрибка дорівнювала 1,2 метра.
За підрахунками авторів, такі стрибки енергозатратні: можливо, гігантські акули витрачають на них вдвічі більше енергії, ніж в три рази менші за розміром великі білі акули, які, до того ж мешкають у більш низьких широтах. На думку дослідників ці стрибки можуть служити для комунікації з особинами свого виду і пошуку партнера для спарювання, а також для того, щоб зібрати видобуток в одному місці, позбутися від паразитів або втекти від хижаків.
Нещодавно вчені зафіксували ще один рекорд: міграцію китової акули більш ніж на 20 тисяч кілометрів. Це максимальна відома дистанція як для китових акул, так і для акул взагалі.
