Астрономи підтвердили, що хмари Кордилевського - скупчення дрібного космічного пилу в точках Лагранжа L4 і L5 - дійсно існують. Незважаючи на те, що вперше вони були виявлені близько півстоліття тому, багато вчених сумнівалися в достовірності цього відкриття. Тепер, завдяки новим спостереженнями, результати яких опубліковані в Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, дослідники зможуть не тільки вивчити цей феномен, але і визначити, чи стане загрозою космічний пил для майбутніх місій, інформує Ukr.Media.
У 1956 році польський астроном Казімєж Кордилевський виявив дві яскраво освітлені області поблизу точки Лагранжа L5 і припустив, що це можуть бути хмари дрібного космічного пилу, існування якого декількома роками раніше передбачав Юзеф Вітковський (Juzef Witkowski). Трохи пізніше, в 1961 році вчений отримав перші фотографії цих скупчень, які до того часу змінили свою форму і розміри. За оцінками Кордилевського, приблизна маса цих пилових хмар повинна бути досить мала - маса кожного з них становить усього близько 10 тисяч тонн, а діаметр - близько 10 тисяч кілометрів.
Через невелику щільність і яскравість ці хмари вкрай складно спостерігати, тому факт їх існування досі суперечився вченими. Крім того, американським супутникам Gemini 12, «Аполлон-14» і «Аполлон-16», які спостерігали точки Лагранжа L4 і L5, не вдалося отримати знімки, які б чітко показували хмари Кордилевського.
Однак тепер група угорських астрономів під керівництвом Юдіт Сліз-Балог (Judit Slіz-Balogh) з Будапештського університету змогла підтвердити відкриття Кордилевського. Дослідники провели комп'ютерну симуляцію, щоб визначити характеристики хмар і як вони формуються. Вони побудували модель, яка включала систему Земля - Місяць - Сонце і частинки пилу, і подивилися, як вона буде еволюціонувати протягом 3650 днів. Крім того, астрономи спробували визначити, як будуть виглядати хмари при спостереженнях з використанням поляризаційних фільтрів, які дозволяють виділити з природного світла промені з певною орієнтацією електричного вектора. Розсіяне або відбите світло завжди більш або менш поляризоване залежно від кута падіння.
Грунтуючись на цих даних, вчені провели спостереження у приватній обсерваторії Сліз-Балог в Угорщині. Вони отримали експозиції передбачуваного місця розташування хмари Кордилевського в точці L5.
Отримані астрономами зображення показують відбите від пилу поляризоване світло. Дані спостережень відповідають прогнозам дослідників і узгоджуються з попередніми результатами спостережень хмар Кордилевського, виконаними шість десятиліть тому. Група Балог змогла виключити оптичні артефакти та інші шуми, таким чином достовірно підтвердивши існування хмари.
У 2015 році вчені з Гарвардського університету змогли побудувати карту космічного пилу на основі даних про 800 мільйонів зірок. За словами вчених, карта допоможе астрономам краще зрозуміти пристрій галактики Чумацький Шлях з розповсюдження зоряного пилу в просторі.
