Розподіл особин за статевою ознакою впливає на їхній нюх. Співробітники Університету Вайомінга виявили, що нюхові сенсорні рецептори у мишей змінюються залежно від впливу запахів, що випускаються представниками протилежної статі.

«Ми вважаємо, що наявний досвід впливає на нашу сенсорну систему. Ймовірно, це поширюється не тільки на мишей, але і на людей. Ми виявили, що у мишей, які постійно знаходяться в компанії протилежної статі, є схожі за складом нюхові рецептори, так як вони сприймають однакові запахи. У той же час гризуни, яких утримували окремо, мають відмінності у своїх рецепторах, що дозволяє їм по-різному сприймати запахи», - стверджує Стівен Санторо (Stephen Santoro), доцент кафедри зоології та фізіології Університету Вайомінга і один з авторів дослідження. Сама стаття опублікована в журналі Nature Communications, інформує UkrMedia.

Нюхова система мишей і людей дуже схожа, тому миші - відмінна модель, щоб зрозуміти, як працюють нейронні системи в цілому. Сенсорна активність відіграє ключову роль у розвитку нервової системи. Мишачі запахи являють собою складну суміш летких і нелетких хімічних речовин, що виділяються із секретів шкіри, сечі, сліз, слини і калу, які, як відомо, істотно різняться за своїм хімічним складом у чоловіків і жінок.

Відповідно, відрізняється і їхній запах. Приміром, чоловіки виділяють запахи від метаболітів тестостерону. За словами вчених, існують генетичні відмінності у здатності виявити той чи інший аромат: деякі люди сказали б, що запах хороший, в той час як інші знаходять його неприємним або взагалі не можуть його виявити. Ці відмінності у сприйнятті пов'язані з генетичними відмінностями в рецепторах людей.

Як стверджує Санторо, на відміну від більшості нейронів нервової системи ссавців, нюхові сенсорні нейрони (ОСН) постійно оновлюються протягом усього життя організму. Цей процес зазвичай замінює пошкоджені нейрони у людей при застуді. У своїй статті вчені відзначають, що зміни серед визначених підтипів ОСН відбуваються, зокрема, завдяки механізму «використовуй або втрачай» («use-it-or-lose it»), при якому активні рецептори зберігаються в організмі, у той час як інші зникають.